Звідки взяти некорумповані кадри для державної служби
Масові звільнення та відсторонення на керівних посадах в уряді та державній службі в черговий раз нам нагадують про питання кадрової політики. Можна відсторонити посадовців, яких підозрюють у корупції, але як зробити так, щоб їх наступники не повторили тих самих помилок? Під час дії воєнного стану призупинено проведення кадрових конкурсів. Достатньо підібрати кандидата, який відповідає критеріям стажу, освіти та досвіду керівної роботи. Щоправда, після скасування воєнного стану прийдеться здавати відкладені екзамени. Важливим критерієм оцінки претендента має бути інформація про доходи та спосіб життя. В принципі, саме для цього запроваджувався реєстр декларацій. Те, що реєстру немає в публічному доступі на час війни – рішення правильне, там можна витягнути інформацію, яка зашкодить нашим громадянам на окупованих територіях. Проте, кадровики повинні отримати витяги з реєстру та задати питання у випадку сумнівів. У комісії вищого корпусу державної служби це сфера відповідальності НАЗК, при призначеннях у органах влади – уповноважених з питань запобігання і виявлення корупції. Якщо відповідальний працівник не зміг провести перевірку і надати повну інформацію – його провина, якщо цю інформацію не врахував суб'єкт призначення – тоді дисциплінарне стягнення отримає він.
Діяльність спеціальних конкурсних комісій із експертів, які не є державними службовцями і не працюють у відповідній сфері, має свої позитивні моменти, але є і проблеми. Перш за все – знову ж таки питання відповідальності за призначені кадри. Якщо керівництво органу, яке обрано на прозорому конкурсі, досить скоро викривають на серйозній корупції, і насправді це можна було прогнозувати та попередити, чи має хоч хтось відповідати за невірне рішення? Основна цінність комісій – перевірка доброчесності претендентів, відсіяно від можливих призначень досить багато сумнівних претендентів, хоча і тут інколи втручається суб'єктивний фактор. Критерії такої перевірки мають бути уточнені та бути публічними. Але варто розділити оцінку професійних якостей і доброчесності, та політичну відповідальність за призначення.
Болюче кадрове питання – підготовка фахівців до роботи на керівних посадах у державному секторі. Академія державного управління втратила той рівень, який вона мала в перші роки свого існування, і дійсно підлягала реформуванню. У наш час стрімких політичних змін, карантинів та війни важливими є короткі тренінги щодо змін в законодавстві, структури та повноважень органів влади, поточної економічної ситуації, галузевих стратегій та специфіки менеджменту на державній службі. Тоді призначені кадри менше втрачатимуть часу на включення у роботу. Академічні дослідження та стратегічні розробки також важливі, але мають бути виділені в окремий напрямок.
В режимі системи прикладних тренінгів працює Київська школа державного управління ім. С.Нижнього, яка пропонує кілька тренінгових програм – як комплексних, так і специфічних. До прикладу, великий інтерес з'явився до організації роботи благодійних фондів. Проходить навчання двох груп у "Школі міністрів", де викладають діючі та колишні посадовці різних гілок влади. У суспільстві високий запит на нові обличчя, а бурхливі події в країні проявили лідерські якості у багатьох громадян. Ті, хто раніше не працював у системі державної служби, готові працювати на державу та відбудовувати її після війни. Завдання держави – формувати кадровий резерв, навчати його, створити фільтри для відсіву недоброчесних. Партнерство державних, академічних, недержавних та міжнародних установ лише додасть ефективності та нових ідей. А кадровий резерв – це не короткий список для зарахування на солодкі посади. Це екосистема однодумців за цінностями, які мають канали комунікації між собою, постійно удосконалюють свої навички та відкриті до кадрових пропозицій.
