Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів
Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління. Ще до закінчення війни виникає потреба у розробці комплексних планів відновлення України. Ці плани повинні включати не лише відбудову зруйнованої інфраструктури, але і детальні програми реформування всіх галузей суспільного життя. В розробці таких планів особливе місце належить аналітичним центрам. Разом із представниками влади та міжнародних партнерів українські дослідницькі інституції проводять вивчення потреб, аналізують статистичні дані та створюють програми відновлення.
Всі програми повинні враховувати процеси європейської інтеграції України. Найближчі роки будуть проходити переговори про набуття членства у Європейському Союзі. Кожен переговорний блок буде потребувати адаптації українського законодавства, технічних регламентів та суспільних відносин до нормативів ЄС. Ця величезна робота є викликом для спільноти аналітичних центрів, і стане одним з головних пріоритетів у їх роботі. Адаптація до вимог Євросоюзу стосуватиметься фактично всього спектру тематики роботи українських аналітиків – податкової політики, місцевого самоврядування, верховенства права чи регулювання медіа-сфери.
В Україні існує велика кількість аналітичних центрів, частина з них працює вже багато років. Повномасштабна війна призвела до скорочення діяльності частини з таких організацій, деякі з них заморозили свою роботу через виїзд чи мобілізацію персоналу. Водночас, протягом останніх двох років з'явилися нові організації, які перш за все займаються новими пріоритетами – інформуванням міжнародної спільноти про російську агресію, аналізом потреб оборони чи дослідженням проблем біженців і внутрішньо переміщених осіб.
Два роки повномасштабної війни повністю змінили порядок денний в українському суспільстві. На перший план вийшли питання, пов'язані з національною безпекою та протидією російській агресії. Загострилися соціальні проблеми, різко збільшилася чисельність груп населення, які потребують підтримки від держави та суспільства. Можна виділити наступні блоки проблем, як будуть пріоритетними в найближчі кілька років, і до вирішення яких потрібно залучати недержавні аналітичні центри, у партнерстві з іншими громадськими організаціями, владою, бізнесом та міжнародними організаціями:
1) Військові та гібридні загрози з боку Російської Федерації збережуться ще протягом тривалого часу, не залежно від терміну та способу закінчення війни. Тому дослідження всіх аспектів діяльності Росії залишатиметься актуальним для розуміння динаміки цих загроз, оцінки ресурсів РФ, розробки сценаріїв розвитку ситуації та моделей реагування з боку України. Потрібен постійний моніторинг політичної ситуації, стану економіки, фінансів, збройних сил та спецслужб. Для протидії та стримування російських загроз особливо важливим є зміцнення Збройних Сил України, розвиток оборонно-промислового комплексу, повне запровадження стандартів НАТО в структурі управління та забезпечення української армії. Також Україні потрібна реформа системи підготовки армійського резерву, проведена з урахуванням досвіду повномасштабної війни.
2) Україна готує масштабні проекти поствоєнного відновлення. Український "План Маршала" має включати не лише відбудову зруйнованої інфраструктури, але і побудову фактично нової економіки, з високотехнологічним індустріальним виробництвом, переробкою продукції сільського господарства, потужними транспортними коридорами. Проекти відновлення повинні розроблятися та реалізуватися з максимально активним залученням дослідницьких інституцій та інших структур громадянського суспільства. Обов'язковими елементами економічного розвитку є справедлива судова система, ефективна боротьба з корупцією та належне врядування на центральному та місцевому рівні. Проведено вже кілька міжнародних конференцій з відновлення та реформування України, на них презентовані амбітні цілі, проте до цього часу єдиного бачення пріоритетів, складових та джерел фінансування немає. Відповідно, розробка реалістичного комплексного плану відновлення України має бути продовжена, так само як і написання детальних стратегій по секторам і галузям економіки.
3) Україну очікують серйозні реформи, пов'язані із європейською інтеграцією. Після отримання офіційного статусу кандидата в члени ЄС та затвердження переговорної рамки почнуться переговори по кожній із 33 книг acquis communautaire. Під час переговорів буде проведено скринінг українського законодавства, аналіз невідповідностей із нормами ЄС, розроблено пропозиції та рекомендації щодо внесення змін до українського законодавства, нормативних документів, технічних регламентів чи інституційних механізмів. Ця величезна за обсягом робота є необхідною умовою для вступу до Європейського Союзу, але так само є важливою до наближення України стандартів ЄС. Однією із проблемних тем стане входження України до зони вільної торгівлі. Вже зараз з'являються вимоги від кількох країн щодо обмежень і квот на експорт продукції українського сільського господарства. В подальшому кількість дискутивних питань зростатиме, і вирішення кожного з них потребуватиме детального аналізу, моделювання розвитку ситуації, залучення до консультацій галузевих асоціацій. Фактично до роботи по кожному розділу acquis communautaire необхідне залучення профільних аналітичних центрів, які у співпраці з міністерствами та іншими зацікавленими органами проводитимуть переговори з європейськими колегами.
4) Повномасштабна війна створює додаткові виклики для демократії. На час дії режиму воєнного стану було обмежено частину громадянських свобод та політичних прав. Заборонено діяльність низки політичних партій, пов'язаних із Російською Федерацією. Обмежено доступ до онлайн-медіа, кілька телевізійних каналів спільно проводять марафон "Єдині новини". Режим воєнного стану забороняє проведення будь-яких виборів, і це положення має консенсусну підтримку суспільства.
Додатковою загрозою для демократії є погіршення матеріального становища громадян. Багато досліджень доводять прямий зв'язок між рівнем доходу та запитом на демократію.
Водночас, для українських громадян цінності плюралістичної політики, свободи слова та підзвітності влади залишаються високо в пріоритетах за даними соціологічних досліджень. Закінчення бойових дій та скасування режиму воєнного стану потребуватиме відновлення повноцінної роботи демократичних інституцій, а також проведення виборів народних депутатів та Президента України.
Аналіз стану демократії в Україні під час воєнного стану, розробка пропозицій щодо повернення до формату мирного часу після війни, особливості діяльності влади і медіа під час перехідного періоду є важливими викликами для аналітичних центрів.
Успішна робота за всіма цими напрямками потребує посиленого співробітництва українських аналітичних центрів, органів влади, бізнесу та міжнародних організацій. Складні часи потребують розумних та добре підготовлених рішень, з урахуванням специфіки країни та з виправленням зроблених в минулому помилок. Детальний аналіз сектору незалежних аналітичних центрів в Україні можна знайти у доповіді Українського інституту майбутнього. Доповідь також містить опис кращих закордонних практик та перелік найбільш активних недержавних аналітичних центрів, які продовжують свою діяльність і під час повномасштабної війни.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
