Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?
Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним. Очевидно, що продовження війни, яке супроводжується масштабними руйнуваннями та знищенням цивільної інфраструктури, не сприяє продуктивному обговоренню проблеми повернення біженців на Батьківщину. Водночас, це питання все одно постане перед Україною, оскільки завершення війни зробить актуальним питанням відновлення економіки, що потребуватиме значних трудових ресурсів.
Повномасштабна війна завдала удару в тому числі по демографічній ситуації в Україні. Близько 6 мільйонів громадян України знаходиться в Європі, ще близько 2 мільйонів – в Росії та Білорусі. Після більше двох років війни біженці адаптувалися до нових умов життя, і, вірогідно, значна частина не повернеться до України.
Водночас, Україна потребує залучення всіх своїх громадян до процесів економічного відновлення, європейської інтеграції, підтримки стабільного миру після завершення війни. Вже зараз на ринку праці в Україні спостерігається дефіцит трудових ресурсів. Залучення коштів для повоєнної реконструкції та інвестицій в економіку приведуть до створення нових робочих місць. Реалізація нових проектів буде неможливою без наявності достатньої кількості кваліфікованих працівників.
Громадяни України, які ухвалять рішення залишитися для постійного проживання у інших країнах, також повинні мати можливість для підтримки економічних, культурних та політичних зв'язків з Батьківщиною, а також зі своїми родичами та друзями.
На рішення українців залишити свої домівки вплинули кілька груп чинників, серед яких можна виокремити кілька ключових мотивів. Перш за все – це питання безпеки: згідно опитувань біженців, 76% з них назвали причиною еміграції загрозу життю, 72% – загрозу окупації місця проживання державою-агресором. Приблизно 60% респондентів вказали, що вони залишили країну після втрати роботи через військові дії в Україні. Відсутність достатніх соціальних гарантій, медичних послуг та освіти для дітей стала ще однією причиною, чому багато сімей шукали кращого життя за кордоном. Відповідно, для ухвалення рішення про повернення повинні бути вирішені саме ці проблеми. Гарантія безпеки в Україні включає не лише припинення військових дій та стабільний мир, але й забезпечення належної гуманітарної ситуації в регіонах, які постраждали від війни. У сфері економіки біженці стурбовані не лише питаннями зайнятості, але й загальним станом економіки, що враховує інфляцію, зарплати та можливості для ведення бізнесу. Соціальні умови, включаючи доступ до медичних послуг, освіти та житла, є важливими чинниками, що впливають на повернення.
Ставлення українців, які залишаються на території України, до біженців не є однозначним. Так, до жінок з дітьми, які виїхали з небезпечних регіонів, ставлення переважно позитивне, до них проявляють емпатію. Водночас, ставлення до чоловіків призивного віку, які незаконно покинули Україну після початку повномасштабної війни, переважно негативне. Їх можливе повернення та реінтеграція до України є особливим викликом для суспільства і потребує розробки окремих юридичних механізмів та відкритого діалогу щодо цієї проблеми.
Під час розробки власної стратегії репатріації Україні варто використати досвід інших країн, в тому числі Ізраїлю. Успішні міжнародні моделі передбачають створення правого підґрунтя та інфраструктури, тобто чітких механізмів для репатріації, включно з юридичними аспектами, соціальними послугами та економічною підтримкою. Також важливою є співпраця з міжнародними організаціями, зокрема УВКБ ООН, а також організаціями української діаспори.
Забезпечення сталого миру залежить від роботи Збройних Сил України, а також української дипломатії, за підтримки міжнародних партнерів. Водночас, держава може запропонувати низку економічних стимулюючих програм для повернення біженців. Важливо, щоб це не створило несправедливих переваг у порівнянні із громадянами, які залишалися в країні під час повномасштабної війни. Тому програми мають бути диверсифікованими, з особливими умовами для тих, хто втратив майно на окупованих територіях чи в зонах бойових дій. Такими економічними стимулами можуть бути пільгова іпотека, медичне страхування, амністія заощаджень, податкові пільги. Важливим стимулом для залученні кваліфікованих працівників будуть великі інвестиційні проекти, з будівництвом нових економічних кластерів. Загалом, повернення кваліфікованих мігрантів нерозривно пов'язане із наявністю програм економічного відновлення та побудовою нових економічних кластерів.
Президент В.Зеленський закликав органи виконавчої влади посилити роботу в напрямку співпраці з іноземними українцями, а також розробляти програми повернення та реінтеграції біженців. Повернення українців до країни – великий виклик і комплексна проблема, і вирішувати її потрібно буде з використанням класичного циклу формування публічної політики:
1) Глибоке дослідження питання, виявлення факторів, які впливають на рішення про повернення, і моделювання кількісті та часових рамок репатріації.
2) "Зелена книга" проблем, які необхідно вирішити.
3) "Біла книга" пропозицій.
4) Державна цільова програма, законопроекти, нормативна база, співпраця з іноземними урядами та міжнародними організаціями.
5) Питання створення спеціальної інституції – також важливе, але наразі не принципово, буде це міністерство чи ЦОВ. І окрім цього вірогідно буде створено дорадчий орган – Національну Раду при Президентові, і міжвідомчу робочу групу на рівні виконавчої влади.
Аналітичний центр "Об'єднана Україна" презентував свою першу доповідь на цю тему з аналізом проблеми і деякими пропозиціями. Ми можемо розраховувати на повернення біженців лише після закінчення війни та отримання гарантій безпеки. Проте, дискусії щодо програм реінтеграції та адаптації потрібно починати вже зараз, так само як і розгляд необхідності і можливості запрошення трудових мігрантів із азійських країн.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
