Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи
Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення. Безпека України могла би стати частиною нової глобальної безпекової угоди, проте її підготовка потребує тривалого часу, а протиріччя між найбільш впливовими світовими країнами лише посилюються і далекі від розв'язання. Тому Україна повинна будувати систему безпекових гарантій, не чекаючи вирішення всіх глобальних протиріч. Ця система гарантій повинна створити набір інструментів, які будуть запобіжником від повторення військової агресії проти нашої країни. Такі інструменти повинні мінімізувати ризики нової війни. Потенційна ціна нового вторгнення повинна бути максимально високою, що має стримувати агресора від нової війни.
Ідеальним варіантом безпекової системи був би вступ України до НАТО. Не зважаючи на всі виклики, ця система колективної безпеки залишається найбільш надійною, а збройні сили членів альянсу – найбільшою військовою силою в регіоні та світі. Розвиток ситуації демонструє, що в найближчій перспективі шанси на вступ до НАТО не є гарантованими, хоча українська дипломатія і продовжуватиме боротьбу за отримання запрошення до членства. Президент В. Зеленський оголосив, що отримання запрошення до НАТО є частиною Плану перемоги. Отримання такого запрошення вже у 2024 значно посилило би позицію України та відкинуло російські пропозиції щодо нейтрального статусу нашої держави. В будь-якому разі Україна повинна виконувати всі вимоги щорічних програм співпраці з НАТО, готувати свою інституційну спроможність до можливої зміни геополітичної обстановки, що може відкрити "вікно можливостей". В такому випадку, в разі зміни політичних та безпекових умов запрошення може бути надане досить оперативно, а термін отримання членства може стати таким же коротким, як це було у випадках із Швецією та Фінляндією. Ідея надати безпекові гарантії НАТО лише для контрольованих територій поки що обговорюється на рівні експертів і журналістів, вона має свої ризики і може розглядатися лише в комплексі з усіма пунктами досягнення миру.
Оскільки на сьогодні неможливо передбачити, коли члени НАТО будуть готові надати для України запрошення до членства, найбільш працюючим механізмом безпекової співпраці став комплекс двосторонніх угод Ukraine compact.
Двосторонні угоди надають значний простір для маневру та впровадження нових проектів у сфері безпеки та оборони, оскільки вони містять положення про можливу додаткову співпрацю, про яку можуть узгодити залучені сторони.
Згідно з цими угодами, Україна продовжуватиме отримувати зброю, бронетехніку, системи протиповітряної оборони та іншу військову техніку від своїх союзників. Крім того, за результатами цих домовленостей розпочато переговори з іноземними партнерами щодо будівництва оборонних підприємств на території України. Українські військові також активно навчаються на закордонних базах, налагоджено обмін розвідувальною інформацією. Важливо зазначити, що угоди в рамках Ukraine compact не розглядаються як альтернатива НАТО, і їх дія буде припинена після вступу України до альянсу.
Україна має розвивати безпековий компонент в рамках свого членства в міжнародних організаціях: ОБСЄ, Люблінському трикутнику, ООН та всіх її інституціях.
Окрім того, потребує активізації робота по укладанню додаткових угод. Це можуть бути двосторонні або багатосторонні формати, і вони можуть регулювати співпрацю в певних галузях або бути комплексними. До таких перспективних напрямків можна віднести участь у розробці нової безпекової політики Європейського Союзу, отримання статусу основного військового союзника США поза НАТО, потенційний оборонний союз із Великобританією та Польщею, а також посилення безпекової співпраці у Чорноморському регіоні.
Корисною для вивчення є модель безпекової співпраці США та Південної Кореї, яка стала гарантією від повторної агресії проти Південної Кореї з боку сусідніх держав. Двосторонні військові союзи є більш поглибленою формою безпекового співробітництва, і їх розробка має бути частиною української стратегії.
Щодо колективних угод, корисним для вивчення є досвід AUKUS, утвореного 15 вересня 2021 року Австралією, Великобританією і США. Детальний аналіз міжнародного досвіду побудови безпекових альянсів був презентований минулого тижня у спеціальній доповіді Українського інституту майбутнього.
Україна вибрала своє геополітичне майбутнє, і зараз воно потребує закріплення у безпекових угодах та альянсах. Для цього потрібно вивчення всіх варіантів подібних угод в різних країнах світу та розробка своєї власної конструкції безпекових гарантій.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
