Стандарти якості демократії
Відсутність жартів про політику та політиків – ознака хвороби суспільства. Так само, як і хвороблива реакція на них влади. Але кількість українців, які чекали річної прес-конференції президента, аби почути від гаранта лише одне – як пропатчити KDE2 під FreeBSD – мала б змусити спічрайтерів президента не на жарт задуматись про рівень очікувань щодо глави держави найбільш мобільної соціальної групи.
Ризикну припустити, що цим риторичним питанням більшість з тисяч користувачів хотіли сказати президенту приблизно таке: "ми невимовно цінуємо регулярні розповіді про мораль та порозуміння, але ми всі, як один, будемо страшенно вдячні, якщо Ви допоможете хоча б одному з нас якісно вирішити – невеличку, але конкретну проблему. хоча б одну".
Якби президенту переклали питання про патч українською, впевнений, що він розказав би користувачам про плани запровадження програмного забезпечення з відкритим кодом, розвиток академічних електронних архівів, подолання цифрового розриву між містом і селом, а також інтеграцію в європейський цифровий простір, як це зробив президент Казахстану...
Якби ж креатив секретаріату пішов трохи далі, телеглядачі почули б: звісно, можна пропатчити й зусиллями секретаріату, але взагалі роль центральної влади, та й держави загалом, має зменшуватись, а ефективність управлінських рішень, зокрема через самоврядування – збільшуватись.
А якби ж була ще й воля до змін на користь платників податків, Віктор Андрійович оголосив би про запровадження першого в історії стандарту якості демократії: ISO для державних послуг – інструмента подолання регіональних відмінностей та двигуна міжнародного лідерства України...
Оце був би подарунок на Новий рік! Повага гаранту була б гарантована. Більша, ніж якби Віктор Андрійович розказав про аніме, інтернет-меми, чи в прямому ефірі відкрив ноутбук й на очах мільйонів глядачів почав патчити KDE2 під FreeBSD...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
