Чи справді Обама заохочує вторгнення Путіна в Україну?
схильність до однобокого висвітлення позицій претендентів на білий дім щодо грузинського питання забезпечується домінуванням в україні традиційних ще з радянських часів геополітичних уявлень про міжнародну політику, міфом про "русофілів" демократів та "русофобів" республіканців, а також банальною необізнаністю.
"після того, як російська армія вторглась до грузії, реакцією сенатора обами була невпевненість – такий тип відповіді може лише заохотити путіна вторгнутися в україну" – цю заяву кандидата у віце-президенти сша від республіканської партії сари пейлін поширили вчора українські видання.
насправді, на відміну від маккейна, обама засудив російські дії в грузії не тільки після початку агресії. він систематично попереджав про зростання загрози. ще за декілька місяців до конфлікту кандидат від демократів застерігав послуговуватись терміном "миротворчість" щодо російських військ та закликав замінити їх справді нейтральними міжнародними силами.
коли ж російські війська вторглись до грузії, кандидат у віце-президенти від демократів джо байден миттєво вилетів у тбілісі та запропонував допомогу на мільярд доларів. сьогодні цю пропозицію прийнято сша у якості офіційної політики.
14 жовтня у листі до українського конгресового комітету америки обама запевнив: "український експеримент щодо демократії повинен стати успіхом не тільки заради добробуту українців, але й надихнути тих, хто ще виборює демократію в регіоні, зокрема всередині росії. сприяння українській демократії, розвитку та безпеці становитиме один з основних стовпів моєї зовнішньої політики щодо всього регіону."
обама свідомий історичної важливості та значення голодомору й впевнений, що наступні покоління повинні знати про цей жахливий злочин. він також вважає: україна до пдч в нато готова.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
