17 миттєвостей олега рибачука
інтерв'ю з влучною шпигунською назвою суттєво наближає до встановлення діагнозу помаранчевих лідерів, але уточнення потребує додаткових питань.
на разі зупинімось на епізоді "лист трьох".
...Я першим в уряді отримав пакет з приписом "особисто прем'єр-міністру", де був оригінал цієї заяви. Коли прочитав був абсолютно шокований текстом, особливо словами про те, що люди, які вийшли на вулицю в рамках акції "Україна без Кучми" – "фашисти".
Ющенко так само був прикро вражений текстом. Звичайно, безсенсово розмахувати руками після програної бійки, але важливо пояснити – як так сталося, що під цим стояв підпис Ющенка.
Документ складався з п'яти сторінок, які були набрані на комп'ютері. Остання сторінка мала три абзаци і далі три підписи – Президента, голови Верховної Ради і прем-єр-міністра.
Що відбулося насправді? Було підписано один текст. Остання сторінка – з підписами – залишилася без змін. А на внутрішні сторінки було вставлено інші слова. Зрозуміло, що цей текст ні Ющенко, ні Плющ, якби бачили, ніколи б не підписали.
Я знаю точно, що на Банковій вважали цю "операцію" своєю колосальною перемогою. Звичайно, зараз уже нічого не докажеш. Є оригінали підписів, але правим був тоді Олександр Мороз – не можна грати з шулером у політичні ігри.
рибачук, за власним зізнанням, керував службою, яка мала захищати прем'єра від політичних ризиків. чому служба не оцінила можливість банальної підміни тексту? по-друге, якщо це була підробка, чому ані ющенко, ані рибачук не дезавуювали банкову в той же день публічним спростуванням?
чому основними версіями натомість стали 1) загроза запровадження кучмою надзвичайного стану, згідно якої підпис ющенка під листом рятував країну ледь не від кінця світу та 2) кучма-гейту як спецоперації кремля, згідно якої підтримка ющенком громадянського протесту "україни без кучми" ототожнювалась з роботою на москву?
чому час та досвід перетворення ющенка зі спікера протесту на президента-лузера не дуже вплинули на методи оцінки олегом борисовичем навколишнього світу? чому сьогодні, як і 10 (десять!) років тому, перекази чуток з "надійних джерел" та ознаки тієї самої "сценарної" аналітики в стилі творів алєксандра дугіна та звітів полковніка ісаєва й досі живлять уяву та логіку олега борисовича?
олеже борисовичу, чому?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
