совковий про (то) кол
т.з. міністру грищенку можна поспівчувати. людина, дипломатичний досвід якої обмежується представництвом (нео) радянської зовнішньополітичної служби, очевидно втратила відчуття реальності. можливо одного з учасників узурпації просто ввела в оману символіка незалежної країни та можливість погратись в її представництво? можливо насправді він досі на міжнародній арені представляє совок?
"В МЗС України із зростаючим здивуванням спостерігають за публічними висловлюваннями Посла ЄС в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, які від місяця до місяця все менше відповідають тому, що за усталеними в міжнародному спілкуванні традиціями можуть собі дозволити дипломати", – заявили у відомстві.
здивування української (нео) радянської дипломатії не дивує. дивує глибина її неадекватності та швидкість її опритомнення (іф ені). уявлення української радянські дипломатії про сьогоднішню міжнародну систему та практику спілкування комічні до парадоксальності.
ведення режимом януковича неоголошеної війни проти власного народу – не новина для тих, хто бачить зловживаннями формальними інститутами демократії проти її цінностей. цього тижня режим також розпочав зовнішньополітичну війну.
в термінах (нео) рядянської дипломатії завяи мзс є спробою підштовхнути брюссель до дезавуювання свого посла. cпроба виявилась невдалою. справа в тім, ротація дипломатів в західній та радянській зовнішньополітичних службах мають принципово відмінні функції.
уряди, які змушені власними громадянами відповідати базовим механізмам демократичного контролю, призначають послів не просто на підставі знайомств в елітах країн призначення – вони також тяжіють до використання досвіду дипломатів в попередніх країнах призначення.
(нео) радянська дипломатія для порятунку рештків репутації здійснює ротацію своїх послів у спробі обмежити лояльність до більш відкритих суспільств та попередити втечу своїх офіційних представників. тому сигнал про занурення в суспільство країни перебування є проблемою для неорадянської дипломатії, натомість для дипломатії, яка будує стосунки між людьми, це перевага.
дипломатична служба узурпаторів повелась на блеф. посол тейшейра наспрвді лише робить заяви, які на разі не мають механізму втілення. припинення проектів бюджетної підтримки звісно заощадить гроші європейських платників податків. втім, практичного механізму допомоги українцям у відновленні верховенства права та інших європейських цінностей у брюсселя на разі нема. тому мзс міг дозволити собі не перейматись аж настільки, щоб демонструвати свою неосовковість.
от у чому грищенко правий, так що "в рамках закону, міжнародного права і дипетикету він може підтримувати контакт як з владою, так і з опозицією". адже продовження спілкування представника єс з представниками узурпаторів справді не суперечить закону, міжнародному праву та дипетикету. лише європейським цінностям та інтересам українців. втім, спілкування самих громадян з грищенком як з леґітимним міністром, а не одним з узурпаторів, наштовхує на думку, що доки узурпатори не вбивають, порушення ними конституції та права на самоврядування українців цілком влаштовує. стокгольмський синдром?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
