"КРИВАВІ" ГРОШІ
Учора в "Інтерфаксі" наткнувся на повідомлення, що Державна податкова адміністрація України за січень-жовтень 2009 року перерахувала до загального фонду державного бюджету 50,031 млрд. грн., перевиконавши план зі збору податків та платежів на 2%.
Цинізм, з яким податківці рапортують про те, як "добивають" країну, заслуговує бути процитованим: "До загального фонду надійшло 50,031 млрд. грн. Бюджетний розпис надходжень до державного бюджету на січень-жовтень виконано на 100,7%", – говориться у прес-релізі. "План з податку на прибуток виконаний на 104,9% (додатково залучено до бюджету 1,153 млрд. грн), з податку на додану вартість – на 101,6% (109,2 млн. грн), з акцизного збору – на 108, 7% (889,5 млн. грн), з рентної плати за природний газ – на 164,7% (236,8 млн. грн).
Це вже навіть не брехня, це явка з повинною за учинені владою розбій та мародерство.
Доходи держбюджету на 2009 рік затверджені (з урахуванням змін) у розмірі 245,5 млрд. грн., зокрема доходи загального фонду – 184 млрд. грн.
Частка податкової у формуванні доходів бюджету завжди складала приблизно 50%. А з початком кризи, коли митниця перестала давати колишні доходи, вона виросла. Отже, податкова повинна зібрати не менше 100 млрд. грн. за рік.
Більш точна цифра "похована" глибоко в надрах Мінфіну, який навесні цього року заборонив публікувати цю технічну інформацію. У додатку ви знайдете останні з опублікованих графіків – січневі.
На тлі цих цифр очевидним є висновок – зібрані до загального фонду держбюджету 50 млрд. грн. означають провал виконання річного плану. Зібрати до кінця року платежі, яких не вистачає, неможливо. І добивати податківцям доведеться тих хто ще трохи дихає.
Про те, що бюджет-2009 не реалістичний, знали всі політичні сили в країні. З однієї простої причини – на той момент у світі вже вибухнула фінансова криза. Тим не менше, протягом усього 2009 року з падаючої вниз української економіки збирали обсяг податків, який можна було збирати лише з економіки, яка росте швидкими темпами.
У той же час вітчизняний експорт за 9 місяців 2009 року скоротився вдвічі – до 28 млрд. дол. Практично втричі скоротився приплив прямих іноземних інвестицій у країну – до 3.3 млрд. дол... Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі склало 20, 3%, у другому – 17,8%, у третьому – 15,9%.
Уже наприкінці зими і навесні 2009 року було багато пропозицій провести перегляд бюджету в бік зменшення його доходної та видаткової частини. Це був розумний крок, але він став черговим втраченим шансом.
Сьогоднішні дефолти "Нафтогазу" і "Укрзалізниці" (з яких уряд викачав гроші для своїх передвиборчих витрат), постійна загроза зриву платежів за газ, тотальна залежність від фінансування з боку МВФ – це тільки мала частина неприємностей, що трапилися й очікують на державний сектор економіки і країну загалом.
На жаль, світову фінансову кризу Україні доводиться переживати в стані, коли уряд фактично воює зі своєю країною, і його розбій та мародерство практично ніщо не стримує.
Коли в 1932 році з України вивезли більше зерна, ніж виросло за рік, то був голод, і сьогодні його називають геноцидом. А те, що сьогодні з економіки вичавлюють більше ніж вона може заробити, – це хіба не геноцид, що чинить влада до свого народу та країни?
Про що це радісно звітує ДПАУ? Про те, що вона вичавила більше ніж планувала із промисловості, що впала на 26,4%? Це все одно що хвалитися, що з корови, яка дає 15 літрів молока на день, здоїли 22 літри. Або що з курки, яка може знести 6 яєць на тиждень, видавили 10 яєць. Адже кожному зрозуміло, що отримана прибавка – це не молоко і не яйця. Це КРОВ.
Виконаний і навіть перевиконаний план надходжень невідкорегованого з урахуванням кризи бюджету – це ріки крові економіки України, знищуваної урядом. Зворотною стороною такої "ударної" роботи є, зростання безробіття, збільшення заборгованості з заробітної плати, припинення програм з модернізації виробництва, енергозбереження, втрата конкурентноздатності...
Заяви про сьогоднішнє виконання бюджету в частині надходжень цілком доречно супроводжувати траурної музикою і приспущеними прапорами.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
