АПОЛІТИЧНЕ: ''ЗЕМЛЯ''

Приблизно 10 років тому я познайомився з молодим львівським художником і скульптором Любомиром Якимчуком. Виявилося, що він так само з Чернівців і ми маємо купу спільних знайомих. Проте, він, як і я залишив місто, але Любомир поїхав вчитись до Львова в художню академію, де і залишився жити і творити, а я, залишивши родину в Чернівця, винайняв квартиру в Києві з чітким наміром збудувати кар'єру в столиці.

Не можу сказати, що тоді в свої 25, я сильно розумівся на живописі. Власне, стверджувати, що за десять років мені вдалося стати мистецтвознавцем, буде теж неправдою. Проте, я вгадав, а точніше відчув, побачивши роботи Любомира в одній з непрезентабельних галерей Андріївського узвозу, що це дійсно живопис, а автор має божу іскру і заслуговує на визнання. Я два тижні ходив навколо галереї, торгуючись за картини (це було не заплановане прибання, яке майже руйнувало весь місячний бюджет). Зрештою, я придбав дві його роботи – це була друга річ, після пральної машинки, яку я завіз в орендовану двокімнатну квартиру. Згодом, ми познайомились і дотепер товаришуємо сім'ями.

Власне, перехожу до суті. На цьому тижні Любомир презентував персональну виставку, на якій представив серію робіт: "Пластична інсталяція "ЗЕМЛЯ". Як на мене, це по-справжньому потужна робота, найнайкраща за 10 років творчості. Робота, яку не соромно представити громаді. Що я, власне, із задоволення і роблю. Галерея АLЕХАRT на Подолі.

Декілька фото публікую нижче. Проте, варто зайти і... доторкнутися.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.