Випробовування посухою
Переглядав новини і натрапив на повідомлення, що посуха в Росії призвела до втрати від 20% до чверті врожаю зернових у цій країні, а також зниження врожаїв у Казахстані і ЄС, викликало стрімке зростання цін на зернові кільтури. Це. змусило Москву з 15 серпня повністю заблокувати експорт зернових. Зокрема, ціна тони пшениці на світовому ринку вже перевищила 280-доларів, причому з тенденцією до зростання ціни. Те, що для інших держав є кризою, для України і вітчизняного села є шансом. Нині вкрай потрібні розум і некорумпованість рішень, щоб цим шансом якнайкраще скористатися,
Україна активно продовжує експорт зернових. Уряд повідомляє про потенціал цьогорічного експорту до 17 мільйонів тон. Aле, тут важливо не загратися – світова кон'юнктура дає нові шанси українському селу,але й створює нові ризики для продовольчої безпеки України.
Українським експортерам, справді, необхідно утримати ринки, підтвердити свою надійність, як постачальника і, по можливості, здобути нові.
Однак, у питанні експорту зернових важливо вчасно зупинитися, і не повторити рідкісної за безглуздям ситуації 2003 року.
Тоді Уряд, фактично, прогледів крізь пальці масоване вивезення зернових з України, не забезпечивши паралельного формування належних розмірів держрезерву.
У результаті країна через півроку купувала зерно удвічі дорожче, ніж продавала. Тобто все трапилося як в анекдоті, коли дядько продавав гривні за 50 копійок: даних про прибуток не збереглося, зате оборот був колосальний!
Зараз дуже важливо не повторити безглуздя і своєчасно зупинитися. Слід одночасно вирішити два завдання. Потрібно зберегти і закріпитися на експортних ринках зернових і продати зернові за кордон на пікові їхніх цін.
З іншого боку, необхідне гарантування продовольчої безпеки України.
За часів роботи в РНБОУ, а саме, у 2008 році, питання формування Україною власної геополітичної ваги за рахунок потенціалу сільського господарства обговорювалось дуже жваво. Сприяла тому, тенденція світової продовольчої кризи. Нажаль, як часто-густо у нас буває – за численними розмовами загубилась суть, а потім настав рік виборів і тема втратила актуальність.
Найближчий час покаже, чи здатна влада впоратися з значною мірою, суперечливими завданням -. знайти золоту середину між геополітичним впливом і безпекою власної країни, або, якщо хочете, між жадобою та почуттям відповідальності. Завдання дійсно непросте, може, навіть, непосильне для чинної влади, але ж і хліб з фуражної пшениці не смачний.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
