Чи хочете ви жити в Киргизїї, або яку країну будуємо?
Почну з запитання...
Чи хочете ви жити в Киргизії?
Так, саме в Киргизії... Не в Росії, не у Франції, не в Білорусі, а в Киргизії.
Резонним буде запитати у відповідь: з якого це дива – де Киргизія, а де Україна?
Доповідаю: ви навіть уявити собі не можете, як близько – я б сказав, впритул – до кожного з нас є сьогодні Киргизія. За останні кілька тижнів ця середньоазійська країна так стрімко наблизилася до України, що мені стало ніяково. Не те щоб я не любив киргизів, ні – в жодному разі. Бідні люди натерпілися від знахабнілих і безвідповідальних політиків і лише зараз почали відходити від громадянської війни.
Проте я помилився... Киргизія де була, там і залишається. Це Україна політично мімікрує, повторюючи з математичною точністю окремі епізоди киргизького політичного сценарію.
Епізод перший. 14 вересня 2007 року рішенням Конституційного суду Киргизької Республіки скасовано редакцію Конституції, що була чинною з 16 січня 2007-го, та відновлено чинність Конституції від 18 січня 2003 року.
Епізод другий. Конституційний суд дискредитований настільки, що генеральна прокуратура порушує кримінальну справу за перевищення посадових повноважень та винесення суддею (судом) завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки. Якщо поцікавитеся, то знайдете в релізі Генпрокуратури Киргизії такі формулювання: "можливість балотуватися на третій термін", "залежність КС від адміністрації президента", "встановлення в країні суперпрезидентської форми правління"... Ви часом не забули, це не в нас, мова йде про Киргизію...
І, нарешті, епізод третій. Власне, саме він остаточно переконав мене в тому, що аналогії мають місце. Ви вірите у випадковий збіг обставин? Я вчора повірив... Кілька днів тому наша юридична служба завершила комплексний детальний аналіз законодавства про місцеві вибори та закону про державний реєстр і поклала на стіл звіт про можливі легалізовані варіанти фальсифікацій. І того ж дня ЦВК Киргизії виключила з числа шести партій, які пройшли в парламент, опозиційну "Бутун Кыргызстан". Найцікавіше те, що підставою для перегляду попередніх результатів стали додаткові списки виборців, які "випадково" не врахували під час попереднього підрахунку голосів. Невідомо звідки взялись 198 тис. додаткових виборців, які й визначили остаточний результат виборчої кампанії. Неочікувано відвертою виявилася реакція голови Киргизької ЦВК Акилбека Сарієва: "Мені самому цікаво знати, звідки з'явилися ці 200 тисяч". Погодьтесь, красномовний доказ демократичності та відкритості киргизьких виборів.
Шкода, що шановний Акилбек, не бачив звіту наших юристів. Переконаний, він одразу зрозумів би, звідкіля вони взялися – ці 200 тисяч загадкових виборців. Адже у нас із Киргизією, виявляється, стільки спільного...
Саме політичне мавпування нашої влади й змусило мене запитати у вас: чи хочете ви жити в Киргизії? Я – не хочу!!!
P.S. Нижче публікую дещо з висновків Юридичного департаменту "Фронту Змін". Окрім іншого, ви дізнаєтесь, як влада, що контролює ТВК та ДВК, може:
- збільшувати кількість виборців на дільницях, де її кандидати відчуватимуть себе невпевнено;
- Трускавець та Коломию перетворити на Єнакієве та Комсомольськ;
- замість обрання сільського голови просто призначати на цю посаду потрібну людину;
- організовувати виборчі тури, коли виборці табунами мігруватимуть із дільниці на дільницю в області, де прописані.
У мене немає жодних сумнівів, що ідеологи та автори цих законів усе це чудово знають. Інформація публікується насамперед для тих, хто зацікавлений у тому, щоб захистити результат та дати собі та країні шанс. Судів нам не оминути, а тому слід готувати доказову базу. Паралельно зі звітом ми розробили механізм, як контролювати реєстр виборців на своїх дільницях, який найближчим часом опублікую. Хочете приєднатися – пишіть на мою адресу: аgp@frontzmin.com.
Витяг з юридичного висновку правового департаменту Фронту Змін
За загальним правилом, встановленим Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (надалі – Закон), виборець має право голосувати за кандидатів у депутати місцевих рад та кандидатів у депутати голів відповідних рад лише за зареєстрованим місцем проживання. Дане правило покликане попередити можливість формування органів місцевого самоврядування за рахунок волевиявлення осіб, що не належать до відповідної територіальної громади.
Водночас Закон містить перелік виключень з вказаного загального правила з метою забезпечення виборчого права особи у разі відсутності у неї можливості проголосувати за зареєстрованим місцем проживання.
Разом з тим саме такі виключення із загального правила можуть бути використані з метою викривлення дійсного волевиявлення певної територіальної громади.
Зокрема, одним із зазначених виключень є можливість уточнення списків виборців за заявою виборця, що передбачена статтею 31 Закону.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний реєстр виборців", виборчою адресою є місце проживання, або місце перебування виборця. Однак, у цьому Законі не деталізовано перелік документів, необхідних для підтвердження зміни виборчої адреси.
З аналізу чинного законодавства випливає, що місце перебування – це будь-яке місцезнаходження особи. Положення Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачають, що за результатами розгляду заяви і прийняття рішення про реєстрацію місця перебування, вносяться відповідні відомості до паспортного документа особи, а також за її вимогою видається довідка про реєстрацію місця перебування.
Відтак, за умови реєстрації місця свого перебування у відповідних органах МВС України, особа може звернутися з вищевказаною заявою про уточнення списку виборців, оскільки зареєстроване місце її перебування також є виборчою адресою виборця.
Таким чином, підставою для уточнення списку виборців може бути зміна місця перебування особи, в тому числі у разі відрядження.
Однак, навіть у разі належного документального оформлення зміни місця голосування виборця, переміщення значної кількості виборців з однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здатне суттєво викривити дійсне волевиявлення територіальної громади на відповідній місцевості.
Приклад: 1000 осіб, місце проживання яких зареєстровано у місті з чисельністю населення понад мільйон осіб, реєструють місце перебування у населеному пункті з чисельністю населення в 3000 осіб та подають відповідні заяви до дільничної виборчої комісії (далі – ДВК) про уточнення списку виборців шляхом включення їх такого списку. ДВК за місцем перебування зазначених осіб включає їх до списку виборців, а ДВК за зареєстрованим місцем їх проживання – виключає. Вимоги Закону таким чином дотримані, проте у разі голосування зазначених 1000 осіб за певного кандидата у депутати місцевої ради за місцем їх перебування, результат таких виборів не може вважатись результатом волевиявлення територіальної громади, до якої зазначені особи не належать.
Заяви про уточнення попереднього списку виборців можуть подаватись зацікавленими виборцями до ДВК до 27 жовтня 2010 року включно відповідно до статті 31 Закону. Розглядатись така заява має не більше одного дня, тобто щонайпізніше до 28 жовтня 2010 року.
Водночас, Закон не містить строків виготовлення уточнених списків виборців. За змістом статті 32 Закону такі списки мають бути передані до відповідних територіальних виборчих комісій не пізніше 28 жовтня 2010 року.
Відповідно до статей 31, 33 Закону, у разі прийняття рішення про задоволення заяви виборця та внесення змін до списку виборців після 27 жовтня 2010 року відповідні зміни вносяться головою або заступником голови та секретарем ДВК до уточненого списку виборців з невідкладним повідомленням відповідного органу ведення Державного реєстру виборців про включення особи до списку виборців або виключення зі списку виборців.
За таких обставин уточнений список виборців за зареєстрованим місцем проживання особи може бути виготовлений раніше 27 жовтня 2010 року, а тому цей список може не враховувати факт включення такої особи після 27 жовтня 2010 року до уточненого списку виборців за зареєстрованим місцем її перебування.
Приклад: Місце проживання особи зареєстровано у м. Миколаєві. Прибувши до міста Одеса, така особа реєструє своє місце перебування у місті Одеса. Далі така особа подає 27 жовтня 2010 року заяву про уточнення попереднього виборчого списку до ДВК за зареєстрованим місцем перебування (у місті Одеса), що задовольняється 28 жовтня 2010 року шляхом включення такої особи до зазначеного виборчого списку. Водночас, 27 жовтня 2010 року вже виготовлені уточнені виборчі списки за зареєстрованим місцем проживання вказаної особи (м. Миколаїв). Таким чином, одна особа включена до двох виборчих списків (у місті Миколаєві та місті Одеса).
Звичайно, на такий випадок статтею 33 Закону встановлено обов'язок кожної ДВК повідомляти орган ведення державного реєстру виборців про включення чи виключення відповідних осіб до/з виборчого списку/виборчих списків.
Однак, за відсутності прозорого та простого механізму взаємодії ДВК та зазначених органів, а також беручи до уваги вкрай стислі строки для внесення змін до одного уточненого списку виборців у зв'язку з внесенням змін до іншого, виключення особи з виборчого списку за зареєстрованим місцем її проживання у наведеному прикладі видається вкрай сумнівним.
Суттєве занепокоєння також викликає положення статті 31 Закону, згідно якого виборець може звернутися з заявою про включення/виключення до списку виборців третіх осіб. Законом не деталізується дане положення, а тому на практиці особа може бути включена до певного списку виборців та/або виключена з іншого списку виборців поза власною волею. Таким чином, вказана норма може бути застосована для викривлення реального волевиявлення територіальної громади та позбавлення окремих виборців можливості реалізації їхнього виборчого права.
Законодавство містить і інші положення, що можуть бути застосовані з метою маніпулювання зі списками виборців та викривлення об'єктивного волевиявлення місцевої громади. Частиною 3 статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців" встановлено можливість тимчасової (на період проведення виборів) зміни виборцю виборчої дільниці без зміни його виборчої адреси. Відтак, за умови відповідного звернення не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування, орган ведення Державного реєстру виборців може змінити виборцю його місце голосування. Разом з тим, зазначеним Законом не передбачено причин, з яких виборець може звернутись з вказаною заявою, що може призвести до "міграції" виборців з однієї виборчої дільниці на іншу в межах навіть цілої області та впливу на необхідні результати на окремій дільниці.
Приклад: за вибором особи змінюється її місце голосування на іншу виборчу дільницю. В результаті, така особа зможе проголосувати за кандидату у депутати в іншому одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.
Закон містить інші положення, застосування яких через недосконалість законодавчої техніки або з інших причин може вплинути на результати виборів. Одним з таких положень є право голови, заступника голови та секретаря ДВК на виправлення неточностей та технічних описок в уточненому списку виборців в день голосування, за однієї лише умови – "в разі якщо, незважаючи на такі технічні описки, є зрозумілим, що до списку виборців включено саме того виборця, який прибув на виборчу дільницю для голосування" (частина 6 статті 33 Закону). Будь-яких критеріїв визначення "зрозумілості включення саме того виборця" Закон не містить, а тому відповідна "зрозумілість" стає доволі гнучкою внаслідок чого також можливі зловживання.
Відтак, відповідна "зрозумілість" віддається на відкуп чесності та сумлінності голови чи заступника голови відповідної ДВК, склад яких формується за партійним принципом, а тому їхня сумлінність викликає чимало запитань.
Відповідно до статті 33 Закону у день голосування зміни та уточнення до уточненого списку виборців вносяться виключно на підставі рішення суду.
За таких обставин під виглядом "виправлення неточностей та технічних описок в уточненому списку виборців" у день голосування може бути здійснено обхід заборони на внесення змін до списку виборців на іншій підставі, ніж рішення суду.
Порушення та можливі маніпулювання зі списками виборців можуть виникнути також на спеціальних виборчих дільницях. Так, Законом передбачена можливість змін у списку виборців на підставі відомостей, поданих лише керівником стаціонарного лікувального закладу (частина 11 статті 34 Закону).
В будь-якому разі маніпулювання та викривлення об'єктивного волевиявлення можливе за сприяння ДВК (у формі затягування з розглядом заяви про внесення змін до списку виборців та/або невиконання обов'язку повідомити про прийняте рішення відповідний орган ведення Реєстру). До такого самого результату можуть призвести дії або бездіяльність органу ведення Реєстру (у разі зміни місця голосування одна ДВК може бути повідомлена про включення особи до уточненого списку виборців, натомість інша ДВК може не бути повідомлена про необхідність виключення такої особи зі списку виборців).
Разом з тим, необхідно наголосити на одній із колізій Закону. Відповідно до частини 7 статті 30 Закону виборець, який на день виборів перебуває за межами населеного пункту, в якому зареєстровано місце його проживання,, участі у місцевих виборах не бере. З цього положення передбачено лише один виняток, пов'язаний із включенням до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці. Інші можливості внесення змін до списку виборців такою статтею не передбачено, у зв'язку з чим постає питання про співвідношення зазначеної заборони та положень статей 31-34 Закону щодо внесення змін до списків виборців, а також положень Закону України "Про Державний реєстр виборців".
За таких обставин постає питання щодо підстав появи частини 7 статті 30 у Законі. Зазначена вище колізія може бути черговим проявом недосконалості Закону. Разом з тим, включення до Закону частини 7 статті 30 може пояснюватися з точки зору прикриття маніпулювань виборчим правом громадян.
Насамкінець варто зазначити, що застерегти імовірні порушення виборчого законодавства та оперативно їх викрити спроможна активна позиція мешканців територіальної громади. Виборцям надається можливість публічного контролю за формуванням Реєстру виборців. За власною заявою кожен виборець може отримати інформацію про персональні дані виборців за своєю виборчою адресою або за назвою села, селища, міста, району в місті, кількість виборців у зазначеному населеному пункті (стаття 21 Закону України "Про Державний реєстр виборців").
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
