Краще ніякого податкового кодексу, ніж такий! Або що спільного між кодексом та Поплавським...
Податковий кодекс – це такий собі михайлопоплавський української політики. Тобто не Михайло Поплавський, як конкретна людина, а в сенсі михайлопоплавський, як явище української популярної культури.
Поясню...
Він нікому не подобається! Про Нього ніхто, окрім Нього самого (тобто віце-прем'єрів-авторів) та його вихованців (підлегло-залежних експертів), ніхто доброго слова не сказав! Навіть якщо вам в Ньому щось і подобається, про це варто в товаристві помовчувати, бо засміють! Його публічно усі заклеймили та по черзі, або відхрещуються, або, навпаки, туляться, якщо поруч є хтось із віце-прем'єрів. Але незалежно від цього, який канал не увімкнеш, яку газету не відкриєш Він скрізь...
Думаю, що якби Партія сказала грізне "треба" – Податковий кодекс легко міг би зібрати аншлаг з "щасливих оподаткованих" в палаці Україна та організувати "чьос" по містах та селах.
Не вірете... Згадайте хоча б всенародне обговорення... Під час цих "податкових христин" не вистачало лише квітів керівникам податкових адміністрацій від вдячних ними ж оподаткованих та білетних кас... Ну чим не михайлопоплавський...
Ледве не забув... Ще одна спільність – кодекс мало хто читав, так само як і михайлапопласького, мало хто слухав, але усі приблизно знають про що там мова...
А от тепер уявіть, що цей михайлопоплавський з явища необов'язкового перетворився в МІРИЛО СМАКУ, в ЕТАЛОН культурного розвитку, в того хто оцінює вас та чий приклад формуватиме у ваших дітей власну уяву про прекрасне...
А головне, Він матиме право прийти в вашу оселю і перевірити чи немає часом у вас несанкціонованої збірки оповідань братів Капранових, або ж чи не слухаете ви потиху і всупереч приписам, Вакарчука замість михайлапоплавського.
Перебільшую?!... Напевно... Навіть, скоріш за все... Але я хочу, щоб ви згадали про це перебільшення коли складатимете податкову звітність за новим кодексом, або ж коли змушені будете закрити власний невеличкий бізнес, або тоді коли податкова завітає до вас на квартиру з обшуком...
Змінювати податкову систему потрібно – це я усвідомлюю чітко. Так само чітко як і те, що не можна змінювати податкову систему ціною руйнування приватної підприємницької ініціативи. Не може Податковий кодекс вести до зубожіння більшості заради меншості.
Краще ніякого податкового кодексу, ніж такий! Про це та про те, що можна зробити сьогодні в матеріалі який я підготував для Київ пост.
Читайте нижче...
Краще ніякого податкового кодексу, ніж такий!
"Податковий кодекс – хороший. Тому обговорювати його з усім народом – просто страшно", – вичерпно описав ситуацію з урядовим проектом податкового кодексу віце-прем'єр-міністр Сергій Тигіпко. Тож, влада зізналася, що постанову Верховної Ради про проведення всенародного обговорення проекту податкового кодексу ніхто не те щоб всерйоз, а взагалі не виконував.
Ще на початку літа уряд подав законопроект, після прочитання якого український бізнес зрозумів – йому не жити. Там було все: і безсудові арешти майна і рахунків платників податків, і швидка "реалізація" податковою конфіскованого майна, і право обшуків будь-якого майна, включно з житлом громадян, і продовження термінів податкових перевірок, і право податкової зупиняти діяльність підприємств, і запровадження нових податків і зборів, і пільгові умови для великого бізнесу та лобізм галузей у ручному режимі.
Шок бізнесу зрезонував так, що дійшов навіть до адміністрації президента, яка назвала проект "не підготовленим і суперечливим", а також таким, що "мав дискримінаційний характер по відношенню до платників податків".
Після валу критики, уряд прозвітував, що провів двомісячне "всенародне обговорення" Хоча, насправді були "потьомкінські" наради з податківцями та добре підгодованими бізнесменами.
Результат – як завжди. Ірина Акімова, перший заступник глави Адміністрації президента, розповіла про нові проблеми, які підкидають творці податкового кодексу:
За її словами, в оновленому проекті значно розширюються повноваження Кабінету міністрів у сфері оподаткування, а "такий підхід не тільки не узгоджується з Конституцією України, а й створює грунт для нестабільності податкових правил, звуження прав платників".
Ось інші зауваження адміністрації президента: "Неприпустимим є визначення урядом переліку витрат платників податку на прибуток, які займаються видобутком корисних копалин (мова йде про віднесення витрат на конкретний об'єкт необоротних активів); порядку проведення контрольних перевірок, обстежень приміщень і територій (крім житла громадян, що вже виключено). Необгрунтованим є відстрочення до 2014 року введення оподаткування транспортним збором при першій реєстрації літаків і вертольотів. Процедура отримання платником права на автоматичне відшкодування ПДВ виписана нечітко. Не можна погодитися з розширенням можливості отримання податковими органами інформації, яка містить комерційну таємницю".
Вочевидь, час усвідомити, що завалити елементарний документ уряд міг з двох причин – або в результаті некомпетентності (і тоді його час якнайшвидше гнати), або через лобістські й корупційні мотиви (і тоді його треба гнати утричі швидше та дзвонити Валерію Івановичу).
Водночас, показово, що головне нововведення податкового кодексу – фактична ліквідація спрощеної системи оподаткування – не зазнало критики президентської адміністрації.
В урядовому проекті податкового кодексу передбачено, що спрощеною системою оподаткування зможуть користуватися підприємства, річний обсяг доходу яких не перевищує 300 тисяч гривень, а кількість найнятих осіб – не більше двох осіб, в тому числі – членів сім'ї. По-суті, це тільки ремонт одягу і взуття.
Результат: позбавляються хліба 5 мільйонів людей – дрібних підприємців і членів їхніх сімей, а також працівників дрібних підприємств. Між тим, ці люди, нічого не просячи у влади, самі створили собі місце роботи, ще й надали мільйонам громадян можливість годувати свої родини. Країну захлесне безробіття, збільшиться міграція, знизиться ділова активність. На додачу відбудеться здорожчання товарів і послуг через зниження конкуренції на ринку.
Чим можна пояснити таку вибірковість уваги президентського офісу? А якщо врахувати, ту обставину, що економічну політику та політичну мотивації вже майже рік диктують з Банкової, а Кабмін лише виконує волю питання слід поставити інакше: навіщо влада, читай партія регіонів, свідомо ліквідовує малий бізнес?
Відповідь лежить на поверхні: надати переваги великому бізнесу, знищивши конкуренцію, збільшити бідність (яка знижує ціну на робочу силу та робить населення більш поступливим), а також знищити середній клас як економічну засаду народовладдя.
У результаті дії Кодексу в якому зруйнувано підприємницьку ініціативу суспільство стане більш залежним від влади, більш голодним у прямому сенсі до подачок влади.
Цікаво, що представники влади щиро говорить про свої цілі: "Ми не передбачаємо податкових преференцій малому бізнесу. Усі суб'єкти підприємницької діяльності, починаючи з супермаркета Auchan і закінчуючи бабусею на базарі, повинні платити однакові податки", -заявив Борис Колесников, віце-прем'р-міністр України. Отакої, мережу супермаркетів с мільярдною капіталізацією прирівняти до бабусі на базарі...
Проте, якщо податки для всіх однакові, то може й колишнє державне майно порівну поділити? Особливо те, що не створене підприємцями, а було приватизоване в 1990-х? І чи знає влада, що таке соціальна відповідальність бізнесу перед народом і країною, завдяки якій цей бізнес заробляє свої капітали?
А тепер про конструктив... Для того, щоб дати підприємництву дихати, а економіці розвиватись податковий кодекс, взагалі-то, не потрібен, достатньо зробити усього кілька базових речей, які, доречі, були обіцяні Партією регіонів під час виборів та успішно забуті при владі. Освіжити "регіоналам" коротку політичну пам'ять повинен законопроект розроблений нашою командою, та внесений на цьому тижні народним депутатом Арсенієм Яценюком, на розгляд парламенту. Виявляється, аби зрушити реформи не потрібно 500 сторінок адміністративного абсурду та два місяці віртуальних обговорень, достатньо усього трьох аркушів паперу, клепки в голові та бажання змінити, а не розказувати про зміни.
Отже, нами запропоновано:
* до 2016 року надати податкові канікули (звільнити від податку на додану вартість, із доходів фізичних осіб, фіксованого податку, податку за землю і плати за патенти) дрібним підприємцям, які проводять господарську діяльність на самостійній основі без залучення найманих працівників, при наданні побутових послуг населенню, під час виробництва товарів та сільськогосподарської продукції.
* запровадити поетапне зниження ставки ПДВ з 20% до 17% у 2013 році, а також ставки податку на прибуток з 25% до 16% у 2016 році.
* для стимулювання створення нових робочих місць ввести норму, що держава забезпечує бюджетне фінансування у розмірі не менш ніж 1% від запланованого обсягу ВВП підприємствам усіх форм власності, на яких працює не менш ніж 50 працівників, у разі збільшення протягом року нових робочих місць на 10%.
* запровадити автоматичне відшкодування ПДВ, з законодавчим закріпленням його механізму.
* ввести кримінальну відповідальність за ухилення від автоматичного відшкодування ПДВ та/або недотримання посадовими особами органів державної податкової служби та державного казначейства порядку надання автоматичного відшкодування. Ці порушення каратимуться штрафом від 17 до 34 тисяч гривень із позбавленням права строком до 2 років обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю або позбавленням волі на строк від 1 до 2 років із конфіскацією майна.
* встановити заборону протягом 5 років запроваджувати податок на депозити фізичних осіб, скасовувати або змінювати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого бізнесу. Увага: приймати нові закони з питань оподаткування, зокрема Податковий кодекс України.
* скоротити кількість податків і зборів, що справляються на території України: загальнодержавних з 29 до 19, місцевих з 15 до 4.
* ліквідувати податкову міліцію. Це сприятиме зменшенню кількості та оптимізації структури податкових і правоохоронних органів і, відповідно, зниженню рівня корупції.
Нагадаю, усе це вмістилося на трьох аркуша...
Якщо переінакшити відомий 80 афоризм Козьми Пруткова у відповідь на безкінечні розмови "реформаторів" доречно сказати: "хочете реформувати, реформуйте, а то виходить що чим частіше ми говоримо про реформи, тим частіше ми про них говоримо...
P.S. Пригадалось, як нещодавно голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський в прямому ефірі визнав, що в податковій адміністрації є спеціальна кімната, де бізнесмени передають податківцям хабарі. То може, пану Бродському варто, замість однієї з чергових нарад у чергового віце – прем'єра, провести для членів Кабміну екскурсію в податкову з обов'язковими відвідинами такої кімнати. Обмін досвідом, так би мовити...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
