''Браво, пане Президент!''???
Майже три тижні тривала інтрига... Підпише чи не підпише, встоїть чи не встоїть, дасть їм Бог розуму не наробити фатальних помилок чи забере останній... І ось розв'язка – Президент Віктор Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.
Пригадую, як, напередодні Великодня, Ганна Герман, коментуючи позицію Банкової з приводу вивішування червоних прапорів по всій країні, відповіла: "Президент знає як вчинити так, щоб Україна сказала: "Браво, пане президент!"
Сьогодні ми є свідками того, як вчинив Президент і думаю, саме час сказати, але зовсім інше. Сьогодні, Україна каже "Ганьба Вам пане Президенте та всій українській владі!"
В цій ганебній виставі свою роль відіграли усі гілки влади: парламентська більшість, яка ухвалила закон; уряд, зокрема Мін'юст, який в черговий раз наплював на Конституцію, видавши позитивний правовий висновок; Президент, який підписав закон, що дозволяє використовувати у незалежній суверенній Україні червоний радянський прапор.
Логіка зрозуміла. Коли влада не здатна забезпечити народ хлібом, вона провокує видовища. І чим жорсткіші (й, можливо, кривавіші) будуть ці видовища, тим більша ймовірність того, що народ на якийсь час забуде про хліб.
Показово, що рішення про червоні прапори було ухвалено у Страсний тиждень тими людьми, які не вмовкаючи говорять про єднання країни. "Блаженні миротворці"... А провокатори?
Невже вони не можуть збагнути двох очевидних речей:
По-перше, більшість населення країни є нащадками тих, хто воював під червоним прапором.
По-друге, більшість населення країни є нащадками тих, хто потерпів від злочинів, вчинених під червоним прапором.
Ментальна різниця між нашими громадянами полягає тільки в кількості того, хто і що спромігся запам'ятати, в той час, коли частину правди пам'ятати було заборонено.
Наче зомбована, Верховна Рада чомусь заявила, що покладати на СРСР однакову з нацистською Німеччиною відповідальність за розв'язання Другої світової війни – "аморально". Що ж такого аморального в історичній правді, у знанні про пакт Молотова – Ріббентропа, на другий день після ратифікації якого, почалася війна? Чи може цього не знають на Банковій?
Нажаль, рішення Президента підписати "закон про червоні прапори" свідчить про підтримку такої позиції.
Насправді ж істинна аморальність полягає в тому, що влада провокує громадянський конфлікт, прикриваючи ним свої провали і мародерство. Адже влада не може не усвідомлювати, що цьогорічні події на 9 травня у Львові можуть виявитись лише репетицією. Якщо "закон про червоний прапор", навіть без підпису Президента, дав підстави провокаторам для ганебних дій, то тепер, з підписом Президента, вони отримали "благословення" на ще масштабніші бійки та заворушення 22 червня, та в наступні визначні дні, пов'язані з Другою світовою війною.
Пусті розмови влади про патріотизм, мораль та подвиг ветеранів, не заважають при цьому обкрадати країну, дітей і онуків цих ветеранів, зіштовхуючи один з одним нащадків ветеранів, через років 67 років після закінчення війни.
Не виключаю, що влада свідомо йде шляхом розколу суспільства, з розрахунку на те, що сценарій "керованого хаосу" допоможе їм утриматися при владі. Однак, нехай влада замислиться над тим, звідки насправді той хаос буде керуватися – з Банкової чи з великої будівлі в столиці сусідньої держави, над якою майоріє, згідно з її законами, червоний радянський прапор і сяють червоні зірки. Чи усвідомлює глава держави, якими є цілі справжніх організаторів цього хаосу?
Не знаю чи читатиме мій допис хтось на Банковій, і навіть не сподіваюсь, що він попаде на очі Президенту, але все одно спробую, а раптом.
Шановний пане Президенте, не вірте тим, хто каже "браво" Вашому рішенню. Воно є політично хибним, суспільно небезпечним і юридично антиконституційним. Підписане в День Європи, воно девальвує всі заяви влади про європейський вибір, оскільки тягне Україну до "Нового радянського союзу". Моя родина, як і більшість українців, туди не хочуть. Хочу вірити, що Ваша також.
P.S. В той день, коли Верховна рада ухвалила закон про червоні прапори, Арсеній Яценюк сказав: "Я звертаюся до цієї так званої більшості: якщо ви не любите українську державу, якщо ви ненавидите український народ, якщо це не ваша країна – здайте українські паспорти, мандати депутатів і їдьте туди, де вивішують червоні прапори". Підписуюсь під кожним словом.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
