Конституційний Суд скасував гласність. На черзі закон Ньютона?
Конституційний Суд підсунув народові України чергову капость. Для когось, після рішення по коаліції тушок і скасуванню Конституції, вона може здатися невеликою.
Але, як казали древні, всіляка свобода втрачається поступово.
В останньому рішенні Конституційного Суду йдеться про те, що про чиновників та депутатів не можна без їхнього дозволу поширювати жодну інформацію, крім декларацій про доходи та відомості про незаконні дії органів влади. А також персональних даних осіб, які балотуються до органів влади.
Згідно з резолюцією Конституційного суду, під інформацією про особисте та сімейне життя особи, слід розуміти "будь-які дані про відносини не майнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком, передбаченої законом інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави, або органом місцевого самоврядування посадових або службових повноважень". Така інформація про особу є конфіденційною, її поширення заборонено.
У рішенні Конституційного Суду в кількох місцях захищено членів сімей чиновників та депутатів, від збору та оприлюднення інформації про них, в тому числі про їхнє майно. Що й не дивно: судді, як і міністри з депутатами, радо переписують свої "тяжко зароблені непосильною працею" статки на родичів. І все – раз пропало, так пропало.
Було б дивно, якби нинішній склад Конституційного Суду не захистив цю, таку приємну для суддів та чиновників, практику.
Щоправда, Конституційний Суд повторив норму закону Про захист персональних даних, згідно з якими збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації все-таки "допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини".
Всі "чудіння" представників нинішньої влади автоматично можуть бути записані в такі, що стосуються "інтересів національної безпеки, економічного добробуту та прав людини".
Приміром, якщо донька голови одного з держкомітетів влаштовує найдорожчу автоаварію в історії Монако – це інформація, що стосується національної безпеки, чи все-таки економічного добробуту?
Древні казали, що неправедний суддя гірше ката. Погляньмо на поведінку суддів КС. Хто скаже, що вони гірші? Вони кращі ката!
Замість того, щоб чітко вказати, які саме загальногромадянські гарантії захисту від збору та поширення інформації, не поширюються на чиновників, суддів та депутатів, як публічних і особливо відповідальних перед суспільством осіб, суд за ганебною звичкою вмив руки.
Тепер, за бажання, кожен "потерпілий" чиновник чи депутат, або їхні родичі, зможуть подавати в суд на ЗМІ і доводити, що він крав без завдання шкоди "інтересам національної безпеки, економічному добробуту та правам людини".
А над ЗМІ висітиме загроза відповідати в "найсправедливішому і найнезалежнішому" суді України за статтею 182 Кримінального Кодексу, за якою "Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, – караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".
Дякуємо Вам, Ваші, так би мовити, честі! Чверть століття тому один товариш "прожектором Перебудови" запалив гласність, час згасити. Бо ж вона – якась незручна і навіть небезпечна. Особливо для патологічних казнокрадів і хабарників, які так смачно годують (коштами, вцупленими у народу) непідкупний суддівський корпус.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
