Аятоллу в міністри палива та енергетики України!
Не дивуйтесь! Слідкуйте за думкою і ви також зрозумієте, що іранський лідер Аятолла Хаменеі вливає на ціни на український бензин краще за "рідний" Уряд.
Отже, ціни на бензин в Україні зростають у двох випадках: якщо в Ірані неспокійно, а також якщо спокійно.
Останнім часом досягнуто визначеності в ситуації навколо Ірану – війни, принаймні цього року, не буде. Ця загроза була одним із найважливіших чинників високих цін на нафту.
Крім того, ціну на нафту потягли донизу й результати виборів у Франції та Греції.
Як наслідок, станом на 10 травня, вартість червневих ф'ючерсів на американську легку нафту марки WTI впала до 96,81 долара за барель (з піку 113 доларів місяць тому). Ціна червневих ф'ючерсів на північноморську нафтову суміш Brent впала до 113,2 долара за барель (з пікових цін 126 доларів місяць тому). Така ж ситуація й по нафті ОПЕК, яка коштує 110 доларів за барель (на 14 доларів менше, ніж місяць тому).
Таким чином, ціна на нафту у світі впала на 10-14%.
І хоча цій світовій тенденції уже цілий місяць, вона ніяк не доповзе до України.
Уряд збирався оригінально боротися з цінами на нафту та на щастя, так і не зібрався.
Ідея перша. Скасувати акциз на ввезення нафти, що зробило б дірку в бюджеті. Як відомо, в Україні у вартості ціни на бензин, ціна на нафту становить 65%, решта – податки.
Ідея друга. Скасувати ПДВ на ввезену нафту, але лише для вибраних компаній. Було запропоновано імпортувати мільйон тонн нафти без сплати податку на додану вартість, для її переробки на українських заводах. Крім дірки в бюджеті, це спровокувало б і спотворення конкуренції на ринку. Як свідчить досвід попередніх закупок "Нафтогазу", закуплена ним нафта у минулі роки, залишалася надто дорогою, бо проходила через "ланцюжок" посередників, що не зменшило ціну кінцевого продукту.
Нарешті, уряд розробив і представив на розгляд депутатів закон про плаваючу ставку акцизного збору на нафту. Коротко задум урядових чиновників можна описати так: якщо ціна нафти зростає – акциз знижується, вартість нафти падає – збір росте. Розрахунок ставки акцизу передбачається робити на підставі ціни нафти, а також вартості валют євро і долара раз в десять днів. Таким чином, хоча цей закон ще не діє, для українців буде "по боку", що там в Ірані чи Греції – ціна на бензин усе одно буде захмарна.
Схоже, що працювати з ринком влада не вміє і не хоче. Антимонопольний комітет впритул не бачить монополізму і цінової змови на ринку нафтопродуктів.
Найголовніший чинник зниження цін, пропозиція, грубо знехтуваний. Як відомо, Україна видобуває близько 2,5 млн тонн нафти на рік і 1 млн тонн газового конденсату.
Проте, за два роки правління Януковича, власний видобуток нафти зменшився на 17%.
Якщо падає пропозиція, звідки взятися зниженню цін?
А тим часом, ринок заходить у життя країни зовсім з іншого боку.
З подорожчанням палива скорочується його споживання і, відповідно, податки. Автолюбителі, для яких нинішні ціни стали критичними, пересіли на громадський транспорт, обмежили пересування і очікують покращення вдома. У Київській та Донецькій областях скорочення споживання перевищує 20%.
Якщо Україна в 2010-2011 роках послідовно знижувала видобуток нафти, купувала нафтові вишки у прибалтійських бомжів за ціною вдвічі вищою від ринкової, замість того, щоб купити цих вишок удвічі більше, досі не розпочала жодних нових видобувних робіт на шельфі, то що може знизити ціну?
Чи не занадто це хитка основа для вітчизняної економіки?
Хоча, є й інші джерела. Адже, як відомо, в Україні занижена рента на видобуток нафти.
В усьому світі податки на нафтовидобуток зростають разом із цінами на нафту, а в Україні чомусь усе відбувається навпаки. Наприкінці минулого року за загадкових обставин її знизили на 22-30%. Як відомо, наприкінці 2011 року Верховна Рада прийняла законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо перегляду ставок деяких податків і зборів", в якому невідомо звідки з'явився абзац, який знизив "рентний" коефіцієнт на нафту, а з ним і сам податок мінімум на 22%, а максимум – на 30%. Щороку видобуток нафти з газовим конденсатом становитиме 3 млн тонн, тому втрати бюджету від абзацу в законі, який казна-звідки взявся, становитимуть від 2,216 до 3,35 млрд гривень. Ці суми навряд чи знизили ціну на бензин, а швидше, стали надбанням нафтогазодобувних компаній, зокрема найбільших із них – ПАТ "Укрнафта" і ДК "Укргазвидобування", контрольованих відповідно Ігорем Коломойським і Дмитром Фірташем. Замість зниження цін, якого так ніхто і не побачив, було просто створено умови для отримання цими панами надприбутку.
Крім того, можна було б вивести з тіні контрабандну "бодягу", яка, за даними експертів, становить близько 30% ринку нафтопродуктів.
Але хто ж зачепить хабарників і контрабандистів, які не самі ж по собі контролюють третину ринку нафтопродуктів?
Тож, залишається сподіватися на одне – пацифізм Ірану й Ізраїлю.
Що й казати, опора не надто надійна. Але кращої нема. На нарощування власного видобутку, боротьбу з монополізмом і контрабандою (тобто із собою), влада апріорі не здатна.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
