Путін – Україні: ''Ваша ГТС така погана, що продайте її нам''
Президент Росії Володимир Путін на своїй підсумковій річній прес-конференції заявив, що Україна зробила "стратегічну, фундаментальну помилку", не віддавши в оренду (читай – під контроль Росії) свою газотранспортну систему.
За словами Путіна, через це Кремль збудував "Північний потік" і почав будувати "Південний", тому "постане питання про доцільність існування ГТС України взагалі". За його словами, "це системне питання української економіки".
Що насправді стоїть за цими словами?
По-перше, явні гіперболи: Українська ГТС завжди буде потрібна Україні, аби постачати газ своїм споживачам. А якщо раптом Україна колись стане експортером газу, то українська ГТС стане в буквальному сенсі слова золотою. Крім того, нинішній російський транзит, на якому Україна щороку заробляє лише 1,5 млрд доларів – не таке уже й системне питання для України, з ВВП у 200 млрд доларів і бюджетом у 50.
По-друге, очевидна спроба російського президента діяти за принципом вправного і хитрого торговця: спочатку розповісти про те, яка непотрібна й погана в Україні ГТС, аби збити ціну на неї. Доводять це фінальні слова ремарки Путіна про те, що РФ готова й зараз вести діалог щодо оренди. Мовляв, ваша труба і така і сяка, і нікому не потрібна. А потім – продайте її нам.
І, нарешті, по-третє, важкуваті слова Путіна про "стратегічну, системну помилку" можуть свідчити, зокрема, і про те, що сам він усвідомив, яку помилку зробила Росія, почавши будувати "Північний" і "Південний" потоки. Схоже на те, що російський президент піклується про чужі помилки, бо йому своїх вистачає. Вклавши колосальні ресурси (кількадесят мільярдів євро) в лобіювання і будівництво газових потоків, єдиним сенсом яких були солодкі мрії про відключення України від газу, Росія на виході отримала зниження ціни на газ у ЄС з понад 550 до 370 доларів, з перспективою подальшого зниження. Що одразу поставило під сумнів сподівання колись повернути вже вкладені кошти, не кажучи про ті десятки мільярдів євро, які ще будуть вкладені в "Південний потік". "Такої залежності від традиційних транзитних держав уже не буде", – зазначив президент Росії. Забувши додати, що такої залежності від постачальників теж уже не буде. Звичайно, це можна назвати не помилкою російського керівництва, а лише браком стратегічного передбачення. Бо 5 років тому лише одиниці передбачали те, що станеться з енергетичним ринком у результаті "сланцевої революції". Але результат лишається незмінним: "південний" і "північний" потоки можуть стати для Росії аналогами радянської відповіді американській СОІ в 1980-х роках.
Тоді, в розпал наростання проблем системної неефективності економіки СРСР, дефіцитів тощо, радянське керівництво витратило десятки мільярдів рублів, аби протистояти міфічній загрозі. У результаті СРСР розпався зовсім не від СОІ. Тому Росія може й далі не відволікатися, будуючи свої обхідні газопроводи, якщо в неї досить грошей, щоб їх витрачати настільки безглуздо. Між тим, повідомлення інформагенцій звучать як вирок російським планам.
До прикладу:
Законопроект, що знімає обмеження на поставки американського скрапленого природного газу до Європи і покликаний посилити конкуренцію на європейських енергетичних ринках, представив 12 грудня заступник голови міжнародного комітету сенату, республіканець Річард Лугар. Як повідомляють американські ЗМІ, різке зростання видобутку і експорту американського газу очікується в 2014-2015 роках.
Видобуток нафти в США зростає максимальними темпами в історії за рахунок сланцевої нафти, наближаючись до 20-річного максимуму, повідомляє Управління енергетичної інформації США (EIA). У цьому році видобуток зросте більш ніж на 13% – до 6,4 мільйона барелів на добу, що стане максимальним зростанням з початку комерційного видобутку в США в 1850-ті роки. У наступному році виробництво нафти, на думку EIA, підвищиться до 7,1 мільйона барелів на добу. На думку Exxon Mobil Corp, до 2025 року експорт енергоносіїв із США перевищить імпорт.
Міжнародний енергетичний концерн Shell в короткостроковій перспективі очікує 20-відсоткового зниження споживання газу в Європі і збільшення в п'ять разів споживання вугілля. "Європа – це єдиний регіон, де попит на газ не буде рости швидкими темпами. Це обумовлено уповільненням економічного зростання і переходом електростанцій на вугілля", – говориться в презентації компанії. Нагадаємо, що споживання природного газу в країнах ЄС в 2011 році скоротилося на 10,7%, і ще на 7% у 2012 році.
Усе це і багато іншого Кремлівські оракули добре знають. Саме тому у своєму посланні Володимир Путін щиро заявив: "Ми вступаємо в епоху глобальних змін, а може, й потрясінь". За його словами, зберегтися в новому світовому контексті зможуть лише ті країни, які засвоять новий технологічний уклад.
Що відбуватиметься насправді, то це спроба функціонування російської економіки в принципово інших умовах, ніж протягом останніх 14 років – в умовах падіння цін на газ і, в кращому для Росії випадку, стабільних цін на нафту. Адже досі зростання економіки Росії відбувалося в зовсім інших умовах – за постійного зростання цін на енергоносії.
Підсумовуючи, треба чітко розуміти: якщо Україна нині вистоїть, ближчим часом Кремлю буде чим зайнятися, крім того, щоб відбирати в України її ГТС та заганяти її у свій "Союз митників". Президентській адміністрації Януковича, з їхніми карколомними, в прямому і в переносному значеннях, зовнішньополітичними планами поглинання України Газпромом в обмін на знижку, слід про це хоча б пам'ятати. І причин для цього, як мінімум, дві: відповідальність і... відповідальність. Бо як влучно сказав Джон Стейбек: "бути людиною – це значить взяти на себе відповідальність, а не просто заповнювати простір" та й про статтю 111 Конституції України Віктору Януковичу варто не забувати.
P.S. Згадав вислів Джона Стейнбека і лише коли перечитав пост, подумалось про символічність назви зацитованого роману: "На Схід від раю". Чи це лише мені здається?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
