Рахунок на 16 000 000 000
Почну з самої суті. Міністерство соціальної політики, у відповідь на мій депутатський запит, повідомило суми заборгованості по судових рішеннях з питань соціальних виплат, по яких влада програла суди або ось-ось програє.
Величина невиконаних державою соціальних зобов'язань, підтверджена судовими інстанціями, вражає.
Отже, станом на 1 січня 2013 року прийнято судових рішень на користь громадян України, які підлягають безумовному виконанню, на суму 6 946, 3 млн гривень. А тепер, аби усвідомити, прописом – шість мільярдів дев'ятсот сорок шість мільйонів триста тисяч гривень. У тому числі за позовами громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 1 557 000 000 гривень та на користь пенсіонерів – 5 389 300 000 гривень.
І це не все. Ще 8 963 800 000 гривень виплат знаходяться на розгляді в судах за аналогічними справами і можуть найближчим часом набрати законної сили або бути допущеними до негайного виконання.
Таким чином, величина невиконаних державою зобов'язань, що підтверджені судовими рішеннями, становить 15 910 100 000 гривень.
Це більше за річний бюджет Міністерства оборони (15,3 млрд) або майже як два річних бюджети Міністерства охорони здоров'я, або ж як річна виручка України за транзит газу, або ще простіше, для розуміння чиновників – це, як 2 млрд доларів, які уряд Азарова-Януковича заборгував громадянам України і які вони змушені стягувати через суд, бо інакше чиновники їх не віддають.
І навіть це ще не все. З 1 січня 2013 року урядовці вигадали ще складнішу схему, за якою чорнобильців змусять незаконно розпочинати складну процедуру отримання заборгованості за рішенням судів. Люди похилого віку та інваліди часто не витримують і тієї процедури, що існує сьогодні, та й просто не поінформовані про зміни, які відбулись з 1 січня 2013 року, у з зв'язку з прийняттям Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Таку процедуру вигадали спеціально аби затягнути процес повернення боргів.
А тепер (увага!) найцікавіше. У Законі про Державний бюджет на 2013 рік закладено на виконання усіх (!) рішень суду, що гарантовані державою, цілих 153,9 млн гривень. Це рівно у 100 разів менше, ніж може знадобитися по одних лише компенсаціях пільг і пенсій.
Уся ця історія підняла кілька питань: чому перед громадянами, які заслужили свої пільги гасячи Чорнобильську АЕС, воюючи спочатку з фашистами, а потім із власними урядом, відстоюючи правду в українських судах, влада виконує свої зобов'язання на 1%?
Скажете, що немає грошей? Про бюджет бідності та економії почнете розповідати?
Розкажіть про це пану Фірташу, компанія якого, за рахунок вздовж і впоперек датованого з держбюджету, Нафтогазу, отримала 100% компенсацію за рішенням арбітражу. Зокрема в частині передачі його компанії 12,2 млрд кубічних м природного газу і виплати 197 млн доларів. Це напевно тому, що вони ЧАЕС не гасили і фашистів не перемагали?
Або ж можна поплакатись з бідності в генеральський кітель міністра оборони Російської Федерації, відомство якого щойно отримало від уряду України перші 15 млн гривень, намальованого за рішенням українського суду (!), боргу корпорації "Єдині енергетичні системи України" перед Міністерством оборони Росії. Вочевидь, єдина мета такої виплати є політичною – показати яка погана Тимошенко. Як міг український суд прийняти таке безглузде і антидержавне рішення, і чому уряд так спішить його виконати? Це питання навіть не до "кірєєвих", а до Януковича.
Якщо не вистачає цих прикладів, візьміть такий – списання за рахунок державного бюджету, заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу. Простіше кажучи, влада, навіть не заморочуючись українськими судами, витягла з державної кишені 24 млрд гривень і переклала їх до кишені власників енергетичних монополій. Цієї суми було б достатньо, щоб повністю виконати усі зобов'язання і перед чорнобильцями, і перед пенсіонерами.
Нещодавно "регіонал" Сергій Ківалов на ПАРЄ розповідав про стан виконання Україною рішень Європейського суду, паралельно пояснюючи, чому Україна і РФ є чи не найбільшими порушниками конвенції в частині виконання судових рішень. За його аргументами, якщо брати кількість скарг в порівнянні з чисельністю населення, то Україна і Росія не мають критичного невиконання. Але якщо брати до уваги те, що міністерство та державний апарат в принципі ігнорують необхідність виконання судових рішень на користь власних громадян, заклавши в бюджеті суму, яка в 100 разів менша ніж необхідна до виплати за судовими рішеннями, то це як раз і свідчить про стан виконанння судових рішень Європейського суду.
І наостанок, так би мовити, на зустрічі місії МВФ, яка буде вислуховувати казки Азарова з Арбузовим про героїчну боротьбу уряду за скорочення бюджетного дефіциту, є прозаїчне питання. Як співвідноситься реальна сума дефіциту держбюджету, навіть за офіційним фантастичним показником у 50 млрд, якщо до неї додати 16 млрд гривень безумовних зобов'язань держави за рішенням судів?
Я більш ніж переконаний у тому, що МВФ ці дані, які свідчать про прихований обсяг бюджетного дефіциту, ніхто не озвучив. І цю помилку слід виправити. Адже українці заслуговують на те, аби отримати від уряду оплату за рахунком на суму 16 000 000 000 гривень.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
