ШІСТЬ ПРИГОЛОСНИХ

Мережею Wi-Fi, позначеною такою близькою кожному українцеві абревіатурою з шести приголосних, тепер можуть вільно користуватися поранені хлопці з передової АТО, їхні родичі, медперсонал та волонтери в центральному військовому шпиталі Міноборони, що в Києві по вулиці Госпітальній, 18.

Мережа ПТН-ПНХ...

Доступ відкрито в рамках проекту Шпиталь-online. Його реалізує Ощадбанк спільно з телекомунікаційними компаніями "Навігатор" та "Євротранстелеком".

Суть проекту – прокладення волоконно-оптичної мережі та підключення до неї всіх корпусів шпиталю й створення зони Wi-Fi, зокрема і в палатах пацієнтів, насамперед тих, де лежать поранені бійці АТО. Мета – забезпечити доступ до мережі Інтернет, щоб пришвидшити обмін інформацією задля порятунку життя, лікування, реабілітації та адаптації наших хлопців, які перебувають у шпиталі.

Назва мережі – це вишуканий мем, покликаний підтримати силу духу і волі до життя поранених бійців. До речі, самим хлопцям ця ідея сподобалася. Принаймні усмішки на їхніх обличчях – це ще один крок до одужання.



Третій місяць поспіль Ощадбанк, як і тисячі киян, опікується нашими пораненими, які перебувають у центральному військовому шпиталі. Почалося все зі здачі крові, а далі – харчі, речі першої необхідності, ліки, медапаратура.

Фактично одразу і ми, і медики, і волонтери, і родичі хлопців зрозуміли, що найважливіше для порятунку поранених – це доступ до необхідної інформації та швидкість обміну нею.

Практикою доведено: волонтери та бізнес через соціальні мережі організовують допомогу українській армії та пораненим швидше, ніж бюрократична машинерія Міноборони та всього державного апарату. І різниця не просто в інертності діючої системи, хоча й не без цього, а в швидкості проходження сигналу. Пірамідальна побудова чиновницького апаратату явно програє горизонтальній комунікації людей – волонтерів, журналістів і підприємців. Тому завдання – не стільки протиставити людську ініціативу командно-адміністративній, скільки налаштувати їх на взаємне підсилення, щоб отримати синергетичний ефект.

Наскільки це в нас вийшло може перевірити кожен. Відвідайте поранених у шпиталі та скористайтесь безпарольним Wi-Fi ПТН-ПНХ (набирати латинкою PTN-PNX), напишіть статус у facebook про потреби хлопців, станьте учасниками тих волонтерських груп, які їм допомагають, бодай "розшарюйте" інформацію про необхідну допомогу їм, простіше кажучи – дійте.

Можливості вільного доступу в online найширші – від повідомлення додому "Мамо, я живий!" до електронного обміну фотокопіями медичних документів, історій хвороб, знімків, результатів досліджень та навіть проведення дистанційних операцій. Фактично створена платформа для впровадження телемедицини.

Для чого я це пишу – спитаєте ви. Відповідь проста – щоб нашу ініціативу підтримали і в інших регіонах. Насамперед, в Ізюмі, Харкові, Дніпропетровську та Одесі, де зараз перебуває найбільше поранених, які потребують високоспеціалізованої й своєчасної допомоги. Згодом ці шпиталі можна об'єднати в єдину мережу Шпиталь-online. Адже швидкість обміну інформацією – це врятовані життя наших бійців, героїзмом та кров'ю яких пишеться нова українська історія. Бо АТО – це не просто абревіатура. Це наш іспит на мужність, людяність, єдність, державність врешті-решт. Це – одночасно концентрована правда, суть і розплата за легковажність. Це – наша Велика Вітчизняна, якщо хочете, з нашими героями і нашою Великою Перемогою.

Це – безлімітна мережа, вхід до якої вільний і назва якої складається усього з шести звичайний приголосних ПТН-ПНХ.

Слава Україні!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.