700 ТИСЯЧ. ХТО БІЛЬШЕ?

Гоноровий чорний Лексус шукає нового господаря. Кажуть, що назва Лексус походить від комбінації двох слів – розкіш та елегантність (англійською відповідно – luxury та elegance).

Ощадбанк запускає процес відкритого продажу службового автомобіля голови правління банку, яким я так і не скористався, бо пересуваюсь власним. Про це я вже писав раніше. Але для аукціону треба було пройти певну процедуру, яка нарешті завершена, а відтак ми уклали договір з Київською універсальною біржею. Аукціон відбудеться десь за місяць у Києві. Точну дату, час і адресу повідомлю додатково. Початкова ціна – 700 тисяч гривень.



Автомобіль справді розкішний. Як кажуть, з усіма наворотами. Але його цінність для нас не в шкіряному салоні, повному приводі, бортовому комп'ютері, мультикермі чи круїз-контролі. Він для нас, без перебільшення, золотий, бо коштує щонайменше, як повний капітальний ремонт половини двоповерхової школи в Слов'янську, яку Ощадбанк на сьогодні відбудував та обладнав вже на 95%.

Цей Лексус, як один поверх школи. Перший чи другий – неважливо. Але це не просто набір виконаних будівельних робіт – нова покрівля, заміна всіх вікон і дверей, електропроводки, освітлення, опалення, каналізації, оздоблення стін і стель, укомплектування новими меблями, навчальним приладдям, книгами і комп'ютерною технікою, а також благоустрій шкільного подвір'я. Насамперед, це можливість дітям, які пережили жахіття війни, піти 1 вересня в школу, нормально зростати й навчатися.



Ощад продає розкіш, щоб, образно кажучи, придбати бодай часточку елегантності. Не показної, не зовнішньої, а внутрішньої. Якщо хочете, духовної та моральної. Елегантності не так для себе, як для суспільства, для зруйнованого окупантами Донбасу.

Адже саме відсутність елегантності, брак відчуття смаку й естетичної краси – це ті золоті унітази та батони, які обернулися злиднями, сльозами та болем війни для мільйонів. Яскравим доказом тому є сама Семенівська школа, яка не те що не бачила капремонту від часу свого заснування в 61 році минулого століття, але й оновлення бібліотечного фонду, залишки якого були спалені бойовиками у травні-червні цього року для приготування їжі. І все це в регіоні, який начебто годував усіх нас, а насправді купку клептоманів, для яких Донбас і Україна були лише джерелом наживи, що не мала меж.

Проте навіть у тому пеклі знайшлися сумлінні, світлі люди, які зберегли свою людськість і людяність. Вони вистояли в інтелектуальному підпіллі навіть в умовах смертельної загрози. Під кулями й снарядами. Насамперед, це директор Семенівської школи Сергій Борисенко, знайомство з яким у Слов'янську 9 липня цього року і поклало початок усій цій історії. Ми просто не могли йому не допомогти. Ощадбанк виділив все необхідне, щоб відбудувати й відродити школу, дати їй нове життя.

І сьогодні на службовий Лексус голови Ощадбанку ми шукаємо покупця, який, купуючи його, розумів би, що це не просто класне авто представницького класу, а раритет, історична реліквія, інвестиція в перемогу й мир. Адже вторговані на аукціоні гроші – це можливість для нас почати відбудову наступної школи або садочка на нашому українському Донбасі. А для покупця шанс увійти в історію. Переконаний, що Лексус Ощадбанку вже через кілька років коштуватиме значно дорожче, навіть ніж новий. Отже, панове, наразі це всього 700 тисяч. Хто більше?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.