#EUROMAIDAN History In The Making
"Поведінку Януковича наразі визначає не Вільнюс-2013, а Київ-2015. Він не розуміє, що останній варіант без Асоціації з ЄС, для нього цілком може стати Донецьком-2015. Як це було в 2004 році. А, ймовірно, і з подальшою втечею з країни до північно-східного сусіда".
"Зірвавши підписання угоди про асоціацію, керівник п'ятої за чисельністю населення європейської країни, в один момент перетворюється з політичної фігури на політичного банкрута, без жодних перспектив".
"Наразі в України є шанс і перспектива. І це має затямити Віктор Янукович. Інакше – у 46 мільйонів знайдуться сили, щоб подолати глупство одного. Історія це демонструвала не раз".
У цих трьох цитатах – головний лейтмотив моєї статті "Глупство як самознищення", яка побачила світ рік тому на "Українській правді". Тоді я не уявляв, що зацитовані вище слова виявляться пророчими і справдяться на рік раніше.
Все-таки лишалася зернинка надії, що Янукович отямиться і доленосна угода з ЄС у Вільнюсі буде підписана. Чесно кажучи, я хотів його попередити лише тому, бо йшлося зовсім не про нього, а про долю й майбутнє 46-ти мільйонів українців.
Та рівно через дев'ять днів глупство остаточно почало брати гору – уряд Азарова призупинив підготовку до євроінтеграції. А ще через тиждень у Вільнюсі Янукович зганьбився перед усім світом, а головне – перед своєю країною і народом. А ще через день був кривавий розгін студентів, а наступного дня криваве побоїще на Банковій.
Чим це обернулося згодом – ми добре знаємо, адже були безпосередніми учасниками тих подій.
Глупство та зрада одного обернулися мудрістю і мужністю мільйонів.
Учора ввечері ми згадували ті дні у Національному художньому музеї на презентації книги #EUROMAIDAN – History In The Making. Під час її підготовки досліджено понад 200 000 знімків 600 фотографів. Це хронологія 3-х місяців протистоянь. Щоби опрацювати її, авторському колективу знадобився майже рік.
До фінальної редакції книги увійшли понад 200 фотографій. Серед них роботи провідних українських фотографів, фотографів світових агентств Associated Press, Reuters, EPA (European Pressphoto Agency) та безпосередніх учасників Майдану.
Ощадбанк підтримав ідею створення цієї незвичайної книги, яка належить Володимиру Кадигробу і до якої увійшли тексти таких інтелектуалів сучасності, як історик Ярослав Грицак та філософ Тарас Лютий. Книга двомовна – українською та англійською, що дозволяє ще раз поринути у ті події не тільки українцям, але й іноземцям, які цікавляться Україною і вболівають за нас.
Минає рік, та, здається, що ми пройшли цілу епоху. І тепер вона – історія, головні миті якої ми намагалися вкласти в сторінки цієї книги. То був час остаточного краху минулого і народження майбутнього. Борня добра і зла, героїзму та боягузтва, відданості та зради, чистоти та бруду, щирості та цинізму. Перше перемогло. Але цю перемогу треба звершувати щодня, щогодини, щомиті. Бо вона дісталася нам високою ціною.
Небесна сотня Майдану й Небесні сотні АТО сьогодні дивляться на нас згори. Дивляться, як кожен з нас далі пише цю історію, пролог до якої вони написали власною кров'ю. І ми маємо бути гідні їхнього вчинку. Вчинку героїв Революції гідності. Ця книга створена, щоб ми пам'ятали про це та йшли вперед.
За всією масштабністю тих подій стоять не боги, не титани, не сильні світу сього, а звичайні люди. Серед них були й співробітники Ощаду.
У мене безліч вражень від Майдану, яких вистачило б для написання окремої книги. Я там практично жив. Але досі не можу осягнути всієї величі тих днів.
Можливо, колись її й напишу, а сьогодні пропоную вашій увазі спогади наших працівниць.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
