Відкриваючи одне одного заново
У країні з'явилися 20-річні ветерани. Без рук, без ніг, без очей. Вони живуть серед нас. І в них все життя попереду. Вони пройшли горнило війни, і власною кров'ю розписалися в своїй любові до України. Більшість з них переконані, що дивом лишилися живі, що саме провидіння й Бог веліли їм продовжити боротьбу за своє майбутнє і майбутнє країни. Можете уявити, який духовний потенціал у цих молодих людей, яка внутрішня сила й енергія рухає ними навіть зараз, коли вони пересіли в інвалідні візки і діляться своїми планами на майбутнє?
Їхнє майбутнє, особисте щастя, професійні здобутки багато в чому тепер залежить від кожного з нас. Їм потрібна наша підтримка сьогодні, поштовх, часто дуже легенький, але щирий. А вже завтра, переконаний, ці люди зможуть стати успішними бізнесменами, митцями, громадськими лідерами й навіть державними діячами, які, хто знає, матимуть вирішальну роль в житті країни, а отже, й у нашому житті.
Історія знала таких прикладів чимало. Від глухого музичного генія Бетховена до неходячого президента США Рузвельта. Це люди, які зробили визначний внесок в історію країн, континентів, в науковий та культурний розвиток людства, а часто й змінювали хід самої історії. Переконаний, що серед наших героїв є свої композитори бетховени й президенти рузвельти, художники ренуари й винахідники ціолковські, поети гомери й адмірали нельсони.
І, хтозна, можливо саме для когось з них завтра ми відкриваємо особливе відділення на вулиці Великій Васильківській, 116 у Києві. Чому це відділення незвичайне? Воно інклюзивне, бо до нього безперешкодно можуть потрапити серед інших клієнтів і люди з особливими потребами. Причому практично всіх категорій – по зору, по слуху, тих, хто на візках та на милицях. І не просто зайти до відділення, а й отримати весь спектр послуг – через спеціальне обладнання та відповідних фахівців.
Водночас цей інклюзив є ще й ексклюзивом, бо такого банківського відділення ви не знайдете більше ніде не лише в Україні, а й у всій Східній Європі.
У особливому відділенні ми не просто будемо обслуговувати наших особливих клієнтів, ми набиратимемо серед них й особливих працівників для банку. Насамперед серед ветеранів АТО. І не тільки для цього відділення.
Особливе відділення Ощадбанку – символічне, воно мов модель нашої майбутньої країни, цілком можливо, перша його цеглинка. Бо все інше, якщо замислитися, похідне.
Принаймні саме за такою філософією нам слід будувати країну, в якій має панувати головний принцип – принцип людяності. Не як чогось патетичного, а як цілком прагматичного й природнього, як головного правила життя країни. Для цього не треба переписувати конституцію й закони. Найперше слід назавжди залишити у минулому хибний принцип win-lost (я виграв, якщо ти програв) , яку 23 роки в цій країні сповідувала влада і якою ще великою мірою досі продовжує мислити вітчизняний бізнес.
Найцінніший капітал та актив країни – це люди. В цьому ми з вами переконалися під час Революції Гідності. Як влучно написав про це в своєму маніфесті "Дим Вітчизни" в останньому "Дзеркалі тижня" Сергій Рахманін: "Майдан тому ми тільки вчилися читати. Читати своє майбутнє у поглядах тих, хто стояв поруч. Дивуючись, як багато виявляється в людині людини. Відкриваючи для себе людей заново".
Тепер ми вміємо читати не лише десятки оголошень про волонтерські ініціативи, як допомогти армії, пораненим, переселенцям, а головне – беремо в цьому участь, знову ж таки, все глибше й глибше відкриваючи одне одного заново.
Успіх України можливий насамперед тоді, коли нормою для влади, бізнесу та суспільства в цілому стане стратегія win-win – виграємо всі разом. Ніяк інакше. Такий підхід ми й намагалися утілити в нашому новому відділенні. І це лише початок. Лише перше відділення без обмежень і виключень. Рівень та якість суспільства визначається насамперед його увагою до тих, хто потребує допомоги в першу чергу. Таке суспільство ми будуємо. Бо таке суспільство все зможе, в такого суспільства все вийде.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
