Якщо йти у майбутнє

Рік тому. На Хрещатику. Перша барикада від Майдану, якщо йти до Європейської площі. Вона простягалася від Будинку профспілок і впиралася у відділення "Сбербанку России".

Рік по тому. Барикади нема. Януковича й Азарова нема. Від будинку профспілок, на жаль, лишилися голі стіни. А банківське відділення стоїть. Тільки воно відсьогодні є відділенням Державного ощадного банку України, а якщо коротко, то Ощадбанку.



Для мене особисто і для наших співробітників – це і символічно, і принципово водночас.

Чому? Неважко здогадатись, якщо згадати рік, що минув...

Але хочу більше не про минуле, а про майбутнє.

Відкриття цього відділення – ще один маркер змін. Не тільки в Ощаді, а й в країні.

Чому? Та хоча б тому, що в цьому відділенні працює молодь.



Середній вік 24-25 років. Ровесники незалежності. Молодь, яка ще рік тому була за стінами, а точніше – вікнами-вітринами цього відділення. В тому числі й на тій самій барикаді, що на Хрещатику. Першій барикаді від Майдану.

Якщо йти до Європейської площі.

Якщо йти до Європи.

Якщо йти у майбутнє.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.