Час діяти
Vis viva - життєва сила.
Так позначали поняття енергії до XIX століття. Запровадив термін життєвої сили Лейбніц. І лиш 1808 року Томас Янґ увів звичне для нашого вуха слово енергія. Від грецького ενεργός – діяльний, звідси – дія, діяти, щось робити, а значить – жити.
Енергетика на сьогодні є ще одним нашим фронтом.
Це та ділянка економіки, яка є її основою. Бо що б ми не робили – виробляли автомобілі чи вирощували картоплю, добували вугілля чи плавили метал, створювали ракети чи звичайний плуг до трактора, навіть, коли б просто ходили і споглядали, як цвітуть травневі яблуні в нашому саду, читаючи при цьому вірші – ми по суті робимо лиш одне – перетворюємо один вид енергії в інший.
Саме якість та ефективність перетворення енергії – визначає рівень розвитку домашнього господарства, підприємства, економіки країни й людської цивілізації в цілому.
Над цим тисячоліттями працювали кращі уми людства і сьогодні так само по суті нічого не змінилося. Усі інновації, відкриття, успішні проекти розвитку так чи інакше пов'язані з перетворенням енергії, коли, споживаючи менше, ти отримуєш більше – більший ефект, кращий результат, вищу якість.
Для людини та її організму ефективне перетворення енергії – це її здоров'я й тривалість життя.
Так само і з державами. Провідні країни приділяють енергоефективності першочергову увагу. Саме тому вони попереду. Саме тому вони здорові і визначають напрямок, куди рухається людство.
Чому ж тоді українська енергетика є для нас ще одним фронтом?
Бо неефективне перетворення енергетичних ресурсів, надмірне споживання енергії, а практично марнотратство наркотично прив'язує нас до сусідньої держави-агресора, яка володіє енергетичними ресурсами в набагато більших обсягах і через нашу енергозатратність душить нас цінами на них. А ми через залежність змушені платити.
Коли кажемо про марнування енергії, то насамперед йдеться про сферу житлово-комунального господарства. Це гирі на ногах, чорна діра української економіки, та домогосподарств більшості українських родин.
Тарифи є, вони ростуть, тепла немає – бо теплотраси гріють землю, а неутеплені будинки – повітря.
Десятиліттями ми втрачаємо енергію, життєву силу нашої країни й нашої економіки. Втрачаємо сотнями мільярдів гривень щороку, які могли б піти на створення нових сучасних виробництв, інфраструктури, армію, медицину, освіту.
Неможливо далеко запливти на дірявому човні, де більшість команди замість того, щоб веслувати й рухатися до поставленої мети, змушена в руках з відрами й тазками вичерпувати воду, щоб втриматися на плаву, щоб часом не піти на дно...
Настав час діяти.
І ось перший реальний крок.
Те, про що говорилося десятиліттями, тепер стало дійсністю. Енергофективні кредити – універсальний продукт. Він розроблений Ощадом разом з урядом та нашими міжнародними партнерами. Зокрема, Міжнародною фінансовою корпорацією. Продукт працює, як на приватну оселю, так і на багатоквартирний будинок. Рівень урядової компенсації кредиту від 20% до 40%. За нього можна придбати – котли, енергозберігаюче обладнання й матеріали, провести ремонтні роботи.
Деталі – на сайті Ощадбанку.
Як на мене, то це чи не головна реформа, якої країна потребувала найбільше. Це ключ, який не тільки зменшує залежність від імпорту російського газу, але й розрубує гордіїв вузол корупції в енергетиці, який в'язався мов прокляття десятиліттями.
Крім того, це євроремонт в нашій країні, де 80% радянського житлового фонду потребує модернізації. Це ринок енергомодернізації обсягом щонайменше в 15 мільярдів доларів. Це стимул до створення ОСББ. Це новий кластер в національній економіці.
Це завдає нової динаміки, нові стандарти життя, нову філософію, нову моду, нові підходи. Це реальне народження нової країни нової якості. Зрештою, це головна частина нашого домашнього завдання, без якої вся решта реформ втрачає сенс. Бо без цього немає ні сильної держави, ні сильної місцевої громади, ні заможної української родини.
А з цим буде все необхідне для нормального людського життя. Не десь далеко – в америках чи європах, а в нашій країні. Оскільки вивільнені кошти, які ми сплачуємо за втрачену енергію, підуть в інші галузі економіки. Це якраз та життєва сила, яка відкриє нам друге дихання. Саме зараз, коли найскладніше.
Загалом закон збереження енергії – універсальний.
Філософи та мислителі подають його як головний закон життя, який так чи інакше присутній в кожній релігії світу. Він відбивається у простих істинах, яких нас у дитинстві вчили батьки. У його дійсності ми переконуємося щодня й щомиті. Хоч часто, щоб побачити його дію наяву, нам треба, аби пройшов певний час.
Ось лише найпростіші приклади, як інтерпретують його люди.
Стався до іншого так, як ти хотів би щоб ставились до тебе.
Що посієш – те й пожнеш.
Далі цей ряд ви можете продовжувати й продовжувати.
Думки й слова – теж енергія, яка має неймовірну силу дії. Вона також перетворюється й матеріалізується. Тож, хто вміє творчо мислити й мріяти, той досягає успіху, відчуття гармонії й людського щастя.
І навпаки, якщо людина витрачає свої думки, слова й дії на зло комусь, руйнування чогось, то в результаті марнує свою життєву силу аж до власного спустошеного душевного стану, агонії, яку, наприклад, у християнстві, називають пеклом.
Але це вже повний край, до якого доходять лише одержимі. Адже більшості з нас, фактично щомиті, Богом, Провидінням чи універсальним законом Всесвіту, яким і є, власне, закон збереження (перетворення) енергії, дається шанс чи вибір діяти інакше.
За цим законом завжди все в наших руках. Така собі очевидна таємниця.
Тож час діяти. І діймо. Ми свій перший крок зробили. Наступний за вами.
P.S. Охочих залишити свої коментарі, пропозиції та емоції під цим, як на мене, дещо задовгим текстом запрошую це зробити у моєму фейсбуці.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
