Маємо 4 тисячі робочих кабінетів

Робочий день почав незвичайно – у ролі хол-менеджера обслуговував клієнтів у відділенні Ощадбанку на Оболонському проспекті, 15.

Воно було відкрито рівно 40 років тому 1 грудня 1975 року як головне відділення у Мінському районі столиці, який на той час щойно був збудований. Сьогодні це відділення ми відкрили заново. Те, що не змінювалось 40 років, ми змінили за рік.

Відтепер відділення світле, просторе й комфортне. Воно обслуговує тисячу людей у ті дні, сплати комунальних платежів і до 300 клієнтів у звичайні дні.

Від 9-ї години ранку пішли клієнти. Серед них і ті, які 40 років жили разом з цим відділенням. Перший серед них – Петро Софронович, 74 роки. Живе поряд. Колишній правоохоронець. Тут він отримує пенсію та зберігає кошти на ощадній книжці.



Каже, що оновлене відділення його приємно вразило: "Усім будинком чекали, коли воно відкриється, було цікаво, як буде виглядати, як працювати – бо це вже невід'ємна частина нашого життя".

Переконав Петра Софроновича все ж таки отримувати пенсію не на ощадну книжку, а на картку. Бо це зручніше й безпечніше. Не треба в черзі стояти, щоб отримати свої гроші.



Та й дівчата у відділенні завжди прийдуть на поміч. Підкажуть, як комунальні послуги сплатити через термінал самообслуговування, і готівку зняти з банкомату чи покласти гроші на свій картковий рахунок, зробити миттєвий переказ.

Другий клієнт теж із 40-річним стажем – Микола Григорович, прийшов з дружиною.



Він показав мені унікальний раритет. Першу українську пластикову картку – "Ощадного банку Української РСР". Вона є тільки в колекціонерів банківських карт. Її емітували 1991 року. У радянські часи не встигли запустити масово. Роздали такі картки небагатьом.



Я запропонував Миколі Григоровичу "Мою картку" або будь-яку іншу картку вже сучасного Ощадбанку, зручну для нього з точки зору функціоналу й тарифів.

З Тамарою Миколаївною спілкувалися найдовше. Її не влаштовувала картка, якою користувалася. Вирішили її закрити. Запропонували інші варіанти. Бо в нас тільки лінійка нових продуктів – майже чотири десятки карт. Поки думає, обирає...



Далі були клієнти, які прийшли покласти депозити, оформити картку киянина, сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху. Кожен з них на вході спочатку наче на мить завмирав, німів. Не міг збагнути, що тут діється, можливо, він помилився адресою...

Та коли адміністратор проказувала: "Вітаємо в Ощадбанку", кожен клієнт відповідав усмішкою.



День у відділенні – це наша безстрокова акція, яка відсьогодні є частиною роботи керівної ланки Ощадбанку: членів правління, керівників департаментів центрального апарату, керівників регіональних філій та їх заступників.

Живе спілкування з людьми, пряма комунікація – це те, що ніколи не практикувалось в керівництві найбільшого державного банку за всю його історію.

Для чого?

Щоб почути живий відгук клієнтів.

Країна змінюється, змінюється банк. І нам важливе суспільне стрес-тестування тих змін, які ми останні півтора року впроваджуємо в Ощаді. Ми хочемо зробити це якісно і в інтересах клієнтів.

Хто найближче до клієнта? Відділення, його працівники. Це наша "остання миля", наша передова. І якщо вона спрацює, то спрацює вся система. Більше скажу – відділення і є по суті нашими справжніми робочими кабінетами, куди приходять люди. І в цій країні ми маємо напевно найбільше таких кабінетів – понад чотири тисячі.

Тож просимо не дивуватися, коли в якомусь із них ви зустрінете співробітника з бейджем "голова правління" або "заступник голови правління". Бо відсьогодні це штатний режим роботи керівництва банку.

P.S. День у відділенні – це проект Ощадбанку не лише для відділень у Києві, але й в регіонах. Далі буде.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.