Не проблема, а завдання
Життя може бути чудовим, якщо ми обираємо це.
Ці слова належать Ніку Вуйчічу, австралійцю, який народився без рук і ніг і який сьогодні надихає мільярди людей на планеті своїм словом, харизмою та любов'ю до життя.
Нік міг обрати шлях більшості інвалідів. Та він обрав дорогу цілком здорової людини. Просто не визнавав, що він інвалід. Не хотів, щоб його доглядали. Він усього хотів навчитися й досягти сам. І в нього вийшло.
Закінчив університет, написав кілька неймовірних книг, одружився, має двох чудових синів. Його "Життя без меж" буквально розтягнуте на цитати. Мільйони людей, прочитавши цю сповідь, мотивовані подивитись на світ інакше – змінити своє життя і бути щасливим. Тут і зараз. Нік став неперевершеним оратором. Зі своїми промовами та лекціями він об'їхав 60 країн.
Коли Вуйчіч нещодавно приїздив до України, мене вразили його слова:
"Я хочу, щоб українці допомагали українцям. В Україні дуже багато нужденних. Однак я бачу в цьому не проблему, а завдання".
"Не проблема, а завдання", - ловлю себе на думці, що саме в цих словах схований сенс, який ми, по суті, вклали в філософію змін в Ощадбанку. По великому рахунку, якщо порівняти банки з людьми, то Ощад перший претендував би на номінацію "банк з особливими потребами", "банк на візку", якому багато хто передрікав, якщо не кінець, то животіння, долю приписної каси для пенсіонерів та сплати комунальних платежів і не більше.
Українська банківська система пройшла через безпрецедентну кризу за час свого існування. Ідеальний шторм, через який Ощад пройшов і не просто вистояв. Він устав з візка й робить те, чого від нього не очікували щонайменше 20 років.
Буквально вчора-позавчора Ощадбанк очолив рейтинг "50 провідних банків України" за версією щорічного незалежного дослідження інформаційного агентства "Фінансовий клуб". У рейтингу було детально проаналізовано діяльність українських банків за 120 параметрами!!! Хто б у це повірив ще кілька років тому?
Сьогодні ми маємо сучасні онлайн-канали обслуговування, понад 300 нових відділень нового формату з новим персоналом та новою бізнес-моделлю й культурою. По суті в умовах війни та кризи у нас вийшло збудувати новий банк в старому банку. На зразок нової патрульної поліції. І ця "нова поліція" сьогодні на рівних конкурує з тими, хто вважав, що їхнє лідерство на ринку назавжди і беззаперечне.
Найбільша наша гордість – інклюзивні відділення. У них можуть обслуговуватись люди з особливими потребами: на візках, незрячі, ті, що втратили слух, ветерани АТО.
У цих відділеннях банкомати розмовляють, працівники володіють жестовою мовою, тактильна плитка на тротуарі дозволяє незрячій людині дійти до відділення, зайти до нього, а в ньому тактильна стежинка дозволить почуватися досить впевнено. Касові вікна нижчі, ніж зазвичай, щоб клієнт на візку міг не вставати з нього, коли спілкується з касиром і отримує послугу. І багато чого іншого, що було б дивно побачити у звичайному банківському відділенні.
Таких "дивних" відділень в Ощаду, України й цілої Східної Європи (!!!) наразі усього п'ять. Останнє відкрили днями в Полтаві.
Перше було в Києві,
друге в Сумах,
третє в Дніпрі,
четверте в Одесі.
Незабаром у кожному обласному центрі будуть такі відділення.
І це ми робимо не тільки й не стільки для людей з особливими потребами, як для цілого нашого суспільства. Суспільства, поки що обмежених можливостей. Але віримо й працюємо на те, щоб наша країна жила за принципом життя без меж, як у Ніка Вуйчіча. І тоді в нас все вийде.
Колонка була написана для Новое время бизнес.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
