Україна сьогодні: як стабілізувати життя в умовах війни
Три місяці повномасштабної війни. Україна вже довела собі та всьому світу, що є справжнім центром сили та демократії. І навіть "друга армія" не може нічого зробити проти ЗСУ та українського народу.
Однак цей подвиг дається нам великою ціною. Ми втрачаємо найголовніше – наших людей. Ворог не зупиняється, росія підступно намагається добити українську економіку. Б'є по наших заводах та НПЗ, знищує залізничні шляхи, блокує порти та ракетами атакує міста.
Зараз варто робити все можливе, аби наша держава зберегла свій потенціал і максимально рятувала економіку, переходила у новий формат роботи і трансформувалася. Сьогодні це має бути головною метою для всіх державних інституцій.
Як це зробити? Головне – мати комплексний підхід, не замовчувати проблеми і працювати над ними вже зараз.
Для початку – кілька слів про поточну ситуацію.
За попередніми даними від Київської школи економіки, непрямі збитки від російської агресії в Україні вже складають більше 600 млрд доларів.
Понад 4 млн людей виїхали за кордон, 6 млн є внутрішньо переміщеними особами, а падіння ВВП, за приблизними даними МВФ, у випадку затяжної війни у 2022 році складе 25-35%, інші експерти говорять про 50%.
Окрім цього, ми маємо проблеми з експортом. росія продовжує блокувати всі наші порти, вихід до морів також заблокований. Транспортні та залізничні шляхи поки ще не вийшли на максимум пропускних можливостей. А економіка загалом втратила 30-50% виробничих потужностей, зокрема на Сході України.
На жаль, ми поки що маємо тимчасово окуповані території, частина міст отримали значні пошкодження. Сотні тисяч людей вже потребують житла. За кілька місяців держава має вже запропонувати їм конкретні помешкання, щоб вони могли відносно комфортно пережити морози.
Це тільки загальний опис тієї кризи, яку спричинила агресія росії. Однак не все так погано. Україна вистояла, а держава поки змогла втримати відносну економічну стабільність. Банківський сектор працює. Завдяки нашій дипломатії, ЄС, США та інші країни вже готові давати значні фінансові ресурси на відновлення України.
Однак паралельно з цим всі гілки влади, зокрема і Парламент, мають сфокусуватися і на додаткових кроках для відновлення країни.
Про що йдеться?
По-перше, часткова переорієнтація ВПК на поглиблену роботу з малим і середнім бізнесом. Держава може закуповувати в підприємців необхідну для оборони продукцію: наприклад, у магазинів техніки – дрони, які можуть піти для ЗСУ, чи у підприємств текстильної промисловості – форму для наших бійців, яких вже маємо близько 700 тисяч.
Це допоможе підтримати коштами бізнес, дати робочі місця людям, а ВПК оперативно отримати продукцію. Паралельно спростити бізнесу доступ до державних закупівель, дати можливість заробляти підприємствам у регіонах.
По-друге, в умовах воєнного стану готувати основу для Бюджету-2023, де витрати на оборону мають бути не менше 10% від ВВП. Армія має отримувати достатньо грошей для виробництва української зброї та нормального забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
По-третє, запустити програму підтримки інвесторів. Частину коштів від наших західних партнерів виділити на кредитування бізнесу, який готовий працювати на територіях, що постраждали від російської агресії. Як елемент заохочування підприємців – надання пільгових умов та страхування на випадок поновлення бойових дій.
Щоб інвестори відновлювали свою активність, вони мають розуміти, що в разі активних дій агресора вони не матимуть забов'язань по взятих кредитах. Тобто має запрацювати чітка система страхування, яка ґрунтується як на гарантіях держави, так і міжнародних фінансових інституцій.
По-четверте, завчасна підготовка до опалювального сезону. Ще раніше Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав закон про конфіскацію майна рф. Газ – це також їхнє майно.
Саме тому, коли газ потрапляє на територію України, ми можемо конфісковувати його надлишок. Весь необхідний об'єм газу, звичайно, транспортувати до країн, які його купили – всі контракти повинні виконуватися, а залишок має закачуватися до наших резервуарів. І це буде справедливо в умовах нинішньої війни.
По-п'яте, запуск кампанії з будівництва житла для переселенців та для тих, хто його втратив. Необхідно залучити максимум будівельників, а також відкрити набір для всіх охочих, хто готовий працювати на відновлення країни. Цим людям можна запропонувати ринкові заробітні плати та тимчасову броню щодо мобілізації.
По-шосте, зняття чи мінімізація торговельних обмежень між Україною та Європейським Союзом. Наші товари повинні виходити на європейські ринки.
По-сьоме, варто більше працювати з внутрішньо переміщеними особами. Створити програми зайнятості/відкриття бізнесу. Запровадити формати оплачуваних робіт для всіх бажаючих у тих регіонах, які постраждали від війни (Миколаївщина, Київщина, Харківщина та інші).
Паралельно створити умови для віддаленої роботи тим людям, які тимчасово живуть не у великих містах, а в селах чи смт.
По-восьме, продовжувати співпрацю з ЄС, МВФ та іншими партнерами. Зараз цей напрямок на високому рівні. І ми маємо довести до партнерів, що розподіл коштів буде йти максимально прозоро. Фінансова довіра надто важлива в нинішніх умовах.
Це лише загальний перелік тих кроків, які допоможуть економічно втримати країну. Крім цього, ми маємо сфокусуватися і на реформуванні основних сфер економіки, а також державних інституцій.
Війна з росією, на жаль, не закінчиться за місяць, тому і Україна має бути сильною та підготовленою. Наша міць не тільки на фронті, а й у тилу. Тому держава не має списувати все на війну, а створювати умови для гідного життя українців уже сьогодні. Впевнений, Парламент точно готовий підтримати всі необхідні для цього закони.
Ми обов'язково переможемо! Слава Україні!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.