Осінь не за горами. Що буде з цінами, роботою, зарплатою та газом в Україні?
Варварство росіян вплинуло на життя кожного з нас. Але, не дивлячись на складність ситуації, суспільство вистоїть, якщо держава вже зараз готуватиметься до тривалої боротьби не лише на фронті, а й у тилу.
Росіяни зламали зуби об Україну ще в перші дні нападу, ми даємо гідну відсіч ворогу. Але вже всі усвідомили, що попереду на нас чекає ще довга боротьба. Тому ми все більше звертаємо увагу на стан справ у тилу нашої держави і маємо готувати стратегію для того, аби економіка ефективно працювала.
Разом з командою ми багато їздимо Україною, особливо з 24 лютого. Київщина, Харківщина, Миколаївщина, Кіровоградщина, Донеччина, Запоріжжя...
Якщо в перші місяці повномасштабного російського вторгнення у приватних розмовах цивільні та військові говорили виключно про ситуацію на полі бою, то останніми тижнями все більше запитань про перспективи життя в умовах затяжної війни: що буде з роботою, цінами, опаленням, освітою, медициною? Це логічно, адже навіть в умовах війни ми повинні жити далі.
Що ми маємо сьогодні?
Почнемо з безробіття. Тільки офіційно більше 316 тисяч людей стали на облік в Центри зайнятості. Однак за даними Міжнародної організації праці при ООН, цифра набагато більша – близько 5 млн людей втратили роботу. За кордоном же сьогодні перебуває приблизно 5,2 млн біженців. Більше половини з них отримують матеріальну допомогу в країнах ЄС.
Якщо гаряча фаза війни затягнеться і українці працездатного віку залишаться в Європі, Україні загрожує дефіцит робочої сили. До того ж, зросте навантаження на пенсійну систему.
Однак і ті, хто залишився з роботою в Україні, втратили частину доходів. За офіційними даними, реальні заробітні плати зменшилися на 25-50%. Об'єктивно, ситуація близька до катастрофічної.
Ще одна соціальна проблема – інфляція. У червні споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 21,5% (із 18% у травні). У місячному вимірі ціни зросли на 3,1% – особливо на продукти харчування, транспорт (пальне), сферу послуг.
Золотовалютні резерви України станом на 1 липня впали до 22,7 млрд доларів. З такою тенденцією вже на початку серпня ми перетнемо психологічну позначку в 20 млрд. Це послабить гривню і вдарить по кожній українській сім'ї. Як наслідок, купівельна спроможність знизиться.
Експерти Світового банку дають свій прогноз: зниження рівня доходів, підвищення вартості життя внаслідок російської агресії можуть призвести до того, що у 2023 році за межею бідності опиняться 58% українців.
Це призведе до зростання кількості громадян, які потребують соціальної підтримки з боку держави. Це, у свою чергу, вимагатиме збільшення видатків із бюджету на соціальну допомогу та, зокрема, субсидії. Більше того, через інфляцію і зростання цін, зарплати, пенсії і соцвиплати населенню потребуватимуть індексації.
Не втрачати час
Україна отримує фінансову допомогу від наших міжнародних партнерів. Безперечно, у нинішніх умовах більша частина цих коштів іде на забезпечення армії та підтримку громадян. Однак певний відсоток цих фінансів держава має виділяти на те, аби забезпечити роботу бізнесу. Так гроші будуть працювати і примножуватися, а не "проїдатися".
Щоб вирівняти ситуацію, Уряд має повертати бізнес та підприємства у відносно мирні регіони і залучати туди інвестиції. Для цього потрібно створювати стимули – у тому числі, податкові, розглядати можливість гарантій або страхування для підприємств, які будуть готові працювати на звільнених територіях або поблизу кордонів з рф чи білоруссю. Також не варто забувати і про запровадження спеціальних режимів кредитування.
Фокус на створенні робочих місць має бути не лише для постраждалих регіонів – зараз це актуальне питання для всієї України. Маємо забезпечити можливість українцям отримувати стабільну зарплату.
У цьому контексті варто сфокусуватися на допомозі внутрішньо переміщенним особам. За даними ООН, таких людей в Україні більше 8 млн. Їх треба заохочувати повертатися до своїх домівок, відновлюючи інфраструктуру для нормального життя.
Якщо ж це неможливо зробити, то вже зараз, до настання перших холодів, необхідно готувати для них житло. Варто також перевіряти місця, де зараз проживають ВПО й ті люди, оселі яких зруйновані. Чи придатні їхні домівки до осінньо-зимового періоду?
Також створювати всі умови для інтеграції ВПО в тих населених пунктах, у яких вони опинилися. Люди повинні мати робочі місця, а їхні діти – доступ до освіти.
Не менше важливо сьогодні займатися і підготовкою до опалювального сезону. На нас чекає тяжка зима. Українців готують до того, що взимку доведеться мерзнути і звикати до 16-градусної температури в домівках. Сьогодні ми маємо близько 11 млрд куб газу. Скільки Україна встигне закачати до осені, невідомо.
Однак, як вже неодноразово повторював – ми маємо як транзитер виконувати зобов'язання перед міжнародними партнерами. Але залишок російського газу необхідно конфісковувати згідно із законом і закачувати в наші сховища. Бо виходить парадоксальна ситуація – щодня ми прокачуємо мільйони кубометрів російського газу і не забезпечуємо власні сховища необхідними запасами.
Щоб забезпечити енергетичну безпеку України, Уряду та "Нафтогазу" треба зробити дієвий, зрозумілий стратегічний план розвитку галузі в умовах повномасштабної війни з рф.
На Заході України варто відновлювати великі підприємства. Залучати під державні гарантії інвестиції як західних держав і компаній-гігантів, так і наших виробників. Криза має підштовхнути нас до переходу від політики продажу сировини за кордон – до її переробки з отриманням доданої вартості.
Можливою точкою росту для України також може стати і військово-промисловий комплекс. Забезпечення нашої армії новітньої зброєю – це пріоритет, однак ми вже маємо думати про завтрашній день і готувати наші найкращі види озброєнь (наприклад, "Стугна" чи "Нептун") на експорт.
Загалом же соціальні виклики потребують адекватної та своєчасної реакції з боку Уряду та Офісу Президента. Якщо замовчувати ці проблеми або ухвалювати половинчасті рішення – вже за кілька місяців країна матиме великі проблеми. Україна має не тільки отримувати кредити та фінансову допомогу від міжнародних партнерів, а й адаптовуватися до нових реалій. Підіймати економіку навіть в умовах такої великої війни.
Тільки негайна розробка комплексної стратегії для ефективної роботи економіки вже зараз, в умовах війни, та на період повоєнного відновлення, допоможе зберегти Україну і рухатися вперед.
Таким чином, ми зможемо забезпечувати і наших бійців на фронті, і гідне життя у відносно мирних регіонах.
