Сховали голову в пісок, а проблема залишилась: що відбувається з гривнею та як стабілізувати курс
Останніми днями валютний курс в Україні став майже державною таємницею. Усім звичні табло перед обмінниками різко стали порожніми. Національний банк, потураючи Уряду, зайняв "позицію страуса" – заховав голову в пісок.
Логіка заборони публікувати валютний курс на табло в чомусь зрозуміла, адже гривня різко просіла до позначки в 40-42 грн за 1 дол. І це дійсно психологічна межа. Однак якщо ми будемо ховати від людей проблему – вона не зникне, а створить ще більше паніки. Тим паче, це може вводити покупців в оману та створить лише додаткові труднощі, зокрема і заганяючи ринок у тінь.
Адже такими темпами скоро на заправках чи в супермаркетах люди будуть дізнаватися ціни на товари лише по факту, на касі. Такий підхід не подолає ті виклики, з якими стикається Україна.
Щодо самого курсу, то в його нестабільності дійсно багато в чому винна росія. Через її напад та нелюдську агресію Україна втрачає мільярди гривень. Країна-загарбник починаючи з 2014 року знищує нашу економіку, наш потенціал та головне – наших людей. Саме це є основним чинником тієї складної фінансової ситуації в державі. Однак і списувати все на війну теж не варто.
На політику курсу впливає і діяльність Національного банку, який безапеляційно виконує політику Уряду. Установа, починаючи з 24 лютого, активно друкувала кошти – більше 240 млрд грн (за офіційною інформацією НБУ), частина яких йшла на покупку доларів, які потім імовірно виводилися із країни. Така економічна діяльність підірвала фінасовий ринок. Який і до цього страждав від нестачі валюти та відсутності експорту товарів з доданою вартістю.
Ми також щомісяця витрачаємо мільярди доларів зі своїх сховищ. Золотовалютні резерви України станом на 1 липня впали до 22,7 млрд доларів. З цією тенденцією вже на початку серпня ми матимемо близько 20-21 млрд., а це створить дуже негативні наслідки для економічної стабільності країни.
Щоб покращити ситуацію, варто зробити кілька важливих кроків.
Перший – НБУ та Уряд повинні залучати інвестиції в економіку. Напрацьовувати механізм взаємодії з бізнесом щодо продажу частини валюти з експортних надходжень.
Зрозуміло, що "залучати інвестиції" зараз важко. Однак війна в Україні об'єктивно може бути затяжною, тому державі необхідно виробити механізми надання страхових гарантій інвесторам. Відкриття підприємств можливе у відносно безпечних регіонах, із залученням до роботи українських та іноземних спеціалістів.
А головне запропонувати у митній, податковій, інвестиційній, дозвільній та інших сферах прогнозовані та чесні відносини "влада-бізнес".
Другий – збалансовано задовольнити пропозицію на валютному ринку, не вмикати друкарський станок "за першою вимогою". Неконтрольована емісія (друк грошей) тільки вдарить по нашій економіці, разбалансує гривню, і вона ослабне.
Третій – підготовка довготривалої валютної стратегії. Уряд та НБУ у співпраці з міжнародними організаціями та державами-партнерами мають виробити чіткий план на найближчі місяці. По суті – перелаштовувати фінансову систему країни в умови затяжної війни.
Загалом тільки реальними та економічно виваженими кроками ми зможемо зміцнити фінансовий сектор. Якщо проблему ховати від очей людей, вона точно не зникне.
Сподіваюся, Уряд, НБУ, Офіс президента звернуть увагу на довгострокове планування, підготуються та унеможливлять валютні коливання у майбутньому. А "позиція страуса" ще ніколи не допомагала вирішенню проблем.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
