Безробіття мільйонів – як подолати один із найбільших викликів України
Безробіття – одна з найбільших проблем української економіки. Через війну мільйони людей втратили роботу, дім та можливість працювати на благо своєї сім'ї та країни. Об'єктивно, подолати цю прірву швидко не можна, але це не означає, що Уряд, Офіс президента та Верховна Рада мають її ігнорувати.
Давайте пройдемося по цифрах. Офіційно безробітних в Україні не так багато – станом на липень близько 300 тисяч осіб. Однак очевидно, реальні дані набагато більші. За оцінками Міжнародної організації праці при ООН, з 24 лютого близько 5 млн українців втратили роботу.
Частина з цих людей виїхала до країн ЄС, частина там працевлаштувалася і отримує соціальну допомогу. Є вірогодність, що у випадку затягування гарячої фази війни, значна кількість людей працездатного віку залишаться в Європі, а Україні загрожує дефіцит робочої сили. До того ж, зросте навантаження на пенсійну систему.
Паралельно з цим існує і проблема зменшення заробітних плат. За даними НБУ, падіння зарплат з 24 лютого у приватному секторі в середньому становить 25-50%. А навіть ті люди, які й не втратили цифру свого доходу – відчувають проблеми через подорожчання окремих товарів та збільшення витрат на інші послуги.
До цього варто додати й інші виклики, що б'ють по кишенях українців. Нестабільний курс гривні, зростання інфляції тощо. Аналітична компанія S&P Global Market Intelligence загалом прогнозує скорочення ВВП України цього року на 45,7%. На жаль, цифра близька до істини.
Ігноруючи цей виклик, ми вже за кілька років отримаємо ще більшу "дірку" в Пенсійному фонді та державному бюджеті. Бо реальних робочих рук, задіяних у стимулюванні економіки, майже не залишиться.
Що робити в нинішніх умовах?
Уряду варто сворювати умови для повернення бізнесу, підприємств на відносно безпечні території та залучати туди інвестиції. Для цього потрібно запроваджувати стимули, зокрема і податкові, розглядати можливість державних гарантій або страхування для підприємств, які будуть готові працювати на звільнених територіях або поблизу кордонів з рф чи білоруссю. Також не забувати і про запровадження спеціальних режимів кредитування.
Щоб відбудовувати зруйновані населені пункти і повертати туди людей, треба, в першу чергу, думати про робочі місця: людям необхідно дати можливість заробляти. "Вудку", яка принесе людині рибу.
Тому для відновлення постраждалих міст має бути розроблена повноцінна стратегія з урахуванням усіх аспектів. А не просто набудувати кілька будинків без будь-якої суміжної інфраструктури.
Тим паче сьогодні ми маємо певні домовленості з державами-партнерами, міжнародними фондами. Звичайно, левова частка їх грошей іде на підтримку економіки, але давайте не забувати і про розвиток.
Загалом ми повинні звернути увагу на державну підтримку як бізнесу, так і різних верств населення.
Багато українських політиків та різних економічних експертів люблять згадувати Лі Куан Ю, з його чудовими реформами у Сингапурі. Але окрім перебудови галузей та боротьби з корупцією (що дійсно дуже важливо), він намагався слідувати двом важливим принципам – стратегічному підходу та спрямуванню на соціальну модернізацію.
Саме ці аспекти можуть допомогти Україні побороти безробіття та посилити економіку. Якщо люди будуть чітко розуміти, скільки вони платитимуть податків, на що ці гроші підуть – вони захочуть чесно жити і працювати в нашій державі. А якщо ми з початку повномасштабного вторгнення знімаємо частину мит, а через кілька місяців вже плануємо ввести додаткові 100 євро на кожні 1000 літрів палива, то хто нам повірить?
Можна бути сто разів лібералом, але в умовах повномасштабної війни ми маємо соціально підтримувати всіх українців. Особливо тих, хто прямо постраждав від російської агресії. І я зараз кажу не тільки про соціальні виплати та пільги, а про можливість заробити кошти.
Саме тому я закликаю і колег по Парламенту, і Уряд сфокусуватися на економіці, соціальній підтримці. І не тільки думати як підняти податки, а шукати можливості дати "вудку" для українців, щоб вони змогли заробити гроші. Від цього виграють усі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
