Дев'ять пропозицій до проекту держбюджету-2023

Найближчими тижнями Верховна Рада проголосує за державний бюджет на 2023 рік. Зазвичай це одне з найскладніших рішень Парламенту, адже від нього залежить, як буде жити Україна наступні 365 днів.

Через повномасштабну війну з росією ми не побачимо різдвяної бюджетної ночі чи довготривалих перемовин. Бюджет потрібно схвалити оперативно, і серед народних депутатів є попередній консенсус. Втім швидкість не має зашкодити якості. Текст головного фінансового документу потребує доопрацювання. "Розумна політика" вже готує пропозиції.

Нинішній кошторис значну частину коштів перенаправляє на фінансування армії, понад 50%. І це правильно в нинішніх умовах. Однак великий пласт соціально-економічних викликів, які існують в Україні, автори бюджету не врахували, що може викликати суттєві проблеми для мільйонів українців.

По-перше, у кошторисі надто оптимістичний прогноз розвитку на 2023 рік та відсутні фінансові стимули для відновлення виробництва. Це може призвети до поглиблення соціально-економічної кризи, спричиненої війною.

Треба тверезо оцінювати ситуацію. Самообман не зробить нас багатшими. За оцінками урядових експертів, цього року падіння ВВП складе 33,2%. І це об'єктивна оцінка, виходячи з сезонних показників. Саме тому прогнозоване Урядом зростання у 2023 році на 4,6% є занадто оптимістичним.

Безумовно, темпи відновлення економіки у середньостроковій перспективі залежатимуть від тривалості війни. Проте на можливості країни щодо післявоєнної реконструкції та розвитку економіки значний вплив матиме розгортання глобальної світової економічної кризи, а також її негативні наслідки.

По-друге, Україна досі має значний фінансовий борг, який ми продовжуємо виплачувати. Це може спричинити знецінення гривні та недоотримання коштів від запозичень. За планом Уряду, у 2023 році ми отримаємо 1,567 млрд грн у вигляді запозичень, більшість з них зовнішні. При тому що погашення боргу планується у сумі 415 млрд – доволі значні кошти.

Ключовою проблемою у борговій сфері України, передусім, є високий рівень боргового навантаження, що значно збільшує видатки на обслуговування держборгу, відволікаючи ресурси від спрямування на оборону, інвестиційні потреби та програми соціальної підтримки найбільш незахищених верств населення.

Суттєвим ризиком також є накопичення в наступному році значного обсягу боргових зобов'язань у іноземній валюті. Так, за останніми оприлюдненими Мінфіном даними, станом на 31 липня із загального обсягу державного та гарантованого державою боргу 96,79 млрд дол лише 33,86%, плануються до погашення у гривні, решта – в іноземних валютах.

Наслідком цього може стати додаткова грошова емісія та ще більше скорочення бюджетних витрат, що негативно вплине як на обсяги попиту в економіці, так і на обсяги виробництва, що додатково впливатиме на ріст цін.

По-третє, "заморожування" мінімальної пенсії, заробітної плати та інших соціальних виплат. На фоні прогнозованного зростання споживчих цін на 70%, це призведе до значного зменшення доходів соціально незахищенних верств населення.

По-четверте, відсутність у проекті бюджету фінансування будь-яких додаткових програм для адаптації внутрішньо переміщенних осіб. Хоча, за даними Міжнародної організації міграції, їх в Україні близько 6,6 млн осіб.

Нам треба направляти додаткові кошти на виготовлення сучасних протезів чи закупку медичного обладнання для важкопораненних, психологічну допомогу постраждалим. Очевидно, що це може стати значним викликом не тільки у 2023 році, а й на найближче десятиліття.

По-п'яте, не враховані реальні загальносвітові тенденції росту цін на енергоносії. Це може спровокувати збільшення боргів за послуги ЖКГ, а також призведене до зниження обсягів виробництва промислової продукції.

Більше того, у документі на 2023 рік Урядом планується зменшити загальний обсяг видатків на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг на 3,8 млрд грн. Враховуючи велику кількість безробітних (4,8 млн людей), а також суттєве зниження рівні заробітної плати (у середньому 25-50%), це призведе тільки до збільшення боргів серед українців.

Як покращити ситуацію?

"Розумна політика" при наступному розгляді бюджету обов'язково пропонуватиме поправки. Вони конкретні та дієві, допоможуть покращити фінальний документ та усунути хоча б частину проблем. Ми пропонуємо:

- Надати право для ВПО першочергового отримання державної допомоги на кредити для бізнесу. Прицьому звільнити їх від обов'язку надавати власне майно у заставу за кредитом;

- Встановити економічно обґрунтовані розміри прожиткових мінімумів;

- Скасувати право ігорного бізнесу на пільгове оподаткування під 2%, що надасть додаткові доходи;

- Скасувати повноваження Мінфіну, які не відповідають Бюджетному кодексу;

Всі ці пропозиції реальні. За рахунок надходжень від Нацбанку і повернення до звичайної системи оподаткування ігорного бізнесу, можливо також перерозподілити гроші та додатково виділити:

- 4 млрд грн на підтримку сільскогосподарських виробників;

- 62,1 млрд грн на соціальні видатки (пенсії, виплати малозабезпеченим);

- 12,5 млрд грн на фонди повоєнної відбудови;

- 23,2 млрд грн на освіту для того, щоби принаймні зберегти на поточному рівні зарплат освітян та системи забезпечення якості освіти;

- 15,7 млрд грн на медицину для програми державних гарантій і закупівлю ліків за договорами керованого доступу.

Зараз ми не можемо дозволити собі пільги для непріоритетних галузей економіки. Ігорний бізнес до таких точно не належить. Тож тут і зараз треба зосередитися на допомозі людям, які найбільше постраждали від російської війни. Соціальному і гуманітарному забезпеченні. Все інше – піля перемоги.