Гроші на соціальний захист людей є. Треба хотіти їх знайти
Для України надзвичайно важливо, щоб мільйони наших громадян, які стали внутрішніми переселенцями, – не покинули країну. Адже проблем стає все більше, зокрема і з забезпеченням людей найелементарнішим – послугами, їжею, роботою, житлом. Тим часом влада знаходить енергію воювати з журналістами і культурою та досі не позбавила пільг тих, хто потребує їх найменше – гральний бізнес і казино.
За даними Міжнародної організації з міграції (MOM), на кінець серпня в Україні внутрішньо переміщеними особами (ВПО) були понад 6,6 млн осіб. МОМ також вказує на те, що зараз в Україні понад 17,7 мільйонів людей потребує гуманітарної допомоги. Це майже кожен четвертий українець! Додамо до цього ще й 5 млн людей безробітних. Ситуація дуже загрозлива.
Значна частина українських ВПО, ймовірно, нескоро зможе повернутися до свого житла через бойові дії і вщент зруйновану інфраструктуру. Перебуваючи у Миколаєві та на Харківщині стикався з тим, що в місцевих мешканців були проблеми з водою, їжею, світлом. Така ж ситуація на Херсонщині, Сумщині, Запорізькій області. Наближення холодів і посилення ракетного терору з боку росії обіцяють нам найважчу зиму і абсолютно непередбачуваний опалювальний сезон.
Тому просто необхідно адаптовувати людей до нових реалій, допомагати їм облаштовувати своє життя в безпечних регіонах. Для цього, очевидно, потрібні значні кошти. При цьому йдеться не тільки про доплати та виплати, а про будівництво повноцінної інфраструктури для життя – тимчасового житла, дитсадків, лікарень, магазинів, соціальних центрів. Адже в багатьох містах з початку року кількість мешканців збільшилось на десятки тисяч осіб.
Пропозиції від "Розумної політики"
Верховна Рада вже ухвалила Державний бюджет на 2023 рік. Він далекий від ідеального і має значний дефіцит – близько 50%. Втім найголовніше – не передбачає жодної індексації соціальних виплат. Хоча разом із колегами з "Розумної політики" ми показували владі, де можна взяти гроші на ці витрати: за рахунок надходжень від Нацбанку і повернення до звичайної системи оподаткування ігорного бізнесу, який і досі має пільги.
Ці кошти могли б піти на індексацію пенсій, стипендій, допомогу переселенцям. Як і надати їм право першочергового отримання державної допомоги на кредити для бізнесу. При цьому звільнити їх від обов'язку надавати власне майно у заставу за кредитом. Однак в Уряді і Парламенті ці ідеї проігнорували.
Це при тому, що понад 2,4 мільйона українців залишилися без домівок або зазнали значних збитків черех їх руйнацію внаслідок бойових дій. Навесні влада обіцяла забезпечити повністю власним житлом 10% ВПО. На це планувалося виділити 65 млрд. Але після гучних заяв і заголовків виявилося, що грошей у бюджеті немає. Це і не дивно, бо дефіцит бюджету з початку цього року близько 600 млрд грн...
Ще одна ефективна ідея, про яку у владі чомусь забули за останні місяці, – шефство країн над окремими українськими регіонами чи містами. Скандинавські країни, Велика Британія та інші партнери погодилися інвестувати у відбудову наших міст. Зрозуміло, що в умовах війни ніхто вкладати значні кошти не буде, однак вже сьогодні варто добиватися збільшення адресної допомоги людям від наших партнерів.
Необхідно сфокусувати і на програмах відновлення психічного здоров'я та психосоціальної реабілітації військовослужбовців та громадян, які найбільше постраждали від війни.
Для прикладу, після війни у В'єтнамі, США мали небойові втрати серед ветеранів значно більші, ніж під час бойових дій, а саме: через алкоголізм, наркоманію, самогубства, криміналізацію колишніх військових. Виходячи з досвіду військових операцій в Іраку і Афганістані, експерти вказують, що після бойових дій у 40% безпосередніх учасників боїв і у 25% загального контингенту військ діагностуються прояви бойових психічних травм.
Вже на часі ухвалення і реалізація загальнонаціональної програми психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації ветеранів війни, яка базуватиметься на кращих практиках країн – учасниць НАТО. Нам необхідно шукати гроші на виготовлення протезів для військовослужбовців та інших категорій постраждалих осіб, закупівлі медичного обладнання для реабілітації важкопоранених і протезованих військовослужбовців.
Загалом соціальна політика, зокрема допомога ветеранам і переселенцям в умовах війни – завдання із зірочкою. Військових дій такого масштабного у 21 столітті ще не було, тому й ідеальної моделі роботи держави в таких умовах нам ніхто не порадить. Однак підтримка людей має бути у пріоритеті держави. Це той орієнтир, який допоможе і перемогти, і якомога швидше відновити нормальне життя. В нас є партнери і є внутрішні ресурси, які можна і треба обернути на користь державі і її громадян. Зараз час піклуватися саме про них, а не про бізнеси, які точно не є пріоритетними для економіки.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
