Підсумки парламентського року. Що вдалося, а що ні Раді у 2022-му?
Військові і економічні загрози, з якими держава зіштовхнулася у 2022 році, консолідували Верховну Раду. Вона працювала згуртовано і доволі інтенсивно. Але, як не прикро це визнавати, навіть у період повномасштабної війни монобільшості вдавалось крутити закон, як дишло і протягувати рішення повз Регламент.
Але почну з позитиву. Потрібно віддати належне – Верховна Рада зробила багато для того, щоб забезпечити Збройні Сили всім необхідним. В бюджеті на 2023-й рік кожна друга гривня піде на армію – більше 1 трлн гривень, рекордні 18,2% ВВП.
У нас багато здобутків у вимірі міжпарламентської дипломатії. Ми заручилися підтримкою всіх або майже всіх цивілізованих держав світу. 13 жовтня ПАРЄ визнала російський режим терористичним. Один за одним такі ж рішення приймають національні парламенти. Саме від них, парламентів країн-партнерів, залежить конфіскація російських активів і передача їх Україні, протидія російській пропаганді, санкції і жорстке покарання за спроби їх обійти, створення спеціального трибуналу і багато-багато інших рішень, які мають бути прийняті заради відновлення миру і справедливості. Топ-челендж на 2023-й – нарешті вишвирнути країну-терориста з Радбезу ООН.
Великий і дуже важливий напрямок роботи Ради – допомога внутрішньо переміщеним особам. Російська війна забрала дім і зробила переселенцями більше 6,6 млн українців. Дякую колегам з інших фракцій і депутатських груп, які підтримали нашу ідею списати борги за іпотеку і кредити за втрачене майно: знищені російськими снарядами квартири, будинки, автівки. Команда "Розумної політики" з червня переконувала зняти цей тягар з наших громадян.
Ухвалено важливі законопроекти, спрямовані на фінансову допомогу людям і бізнесам, які найбільше постраждали від війни. Пишаюся нашими законопроектами N8196 та N8197, якими скасували мита і ПДВ на генератори і комплектуючі, "Старлінки", міжнародну допомогу від організації Енергетичного Співтовариства. Цим ми суттєво знизили вартість альтернативних джерел живлення і зв'язку, щоб не дати російським терористам змоги занурити нас у темряву.
На жаль, були в Раді рішення недоречні і незрозумілі. Серед них – виділення 2 млрд грн на закупівлю контенту для російської аудиторії. Навіщо витрачати такі кошти на пошуки "хороших росіян", тим більше що Збройні Сили України їх давно вже знайшли? Це марнотратство, яке, до того ж, ще й містить корупційну складову. Ще більш недолугою ця ініціатива виглядає на фоні пенсій і мінімальних зарплат, на індексацію яких у 2023-му році влада не знайшла ресурсів або бажання. Ми попереджали, що це обернеться великими проблемами, але монобільшість чути не хотіла.
Є речі, за які деяким колегам має бути соромно. Наприклад, за пільгове оподаткування грального бізнесу, яке не хочуть скасовувати. Відповідний законопроект ухвалено в першоум читанні, але монобільшість блокує його ухвалення в цілому. З чого такі преференції, якщо навіть на пенсії грошей не вистачає? Приватизація, яку проштовхнули під соусом повернення бізнесу на звільнені території. Від початку всім було зрозуміло, що внутрішніх інвестицій на це зараз немає, а зовнішні не прийдуть, допоки над нами літають російські ракети і "шахіди". Стійкі паралелі з "прихватизацією" у 1990-х, яка закінчилася тотальним пограбунком державного майна і "подарувала" нам олігархів.
До речі, олігархи. Сумнозвісний закон про них досі не запрацював, бо висновку Венеційської комісії немає. Скандально вийшло і з голосуванням Ради за порядок відбору суддів Конституційного Суду. Монобільшість знову, обіцяючи одну редакцію закону, проголосувала зовсім за іншу, зманіпулювавши вимогами, які Україні для євроінтеграції ставлять західні партнери. Якщо влада дійсно хоче продовжити інтеграцію в ЄС, то вона не повинна підривати довіру до Парламенту, і до нашої країни. Хочеться всім нагадати, міжнародна підтримка – не пожиттєвий привілей, і не варто ставити її на терези.
Під кінець року прийняли абсолютно ганебний законопроект N5655, який знищує містобудівний контроль і дає "зелене світло" забудовникам. Виходить, ми ще не почали повоєнну відбудову, але вже створюємо її корупційне підґрунтя. Щиро сподіваюся, що президент розгляне петицію і застосує право вето.
Наостанок – декілька моїх особистих спостережень і підсумків парламентського року. Для деяких депутатів і досі нічого не змінилося. Коли бачиш скільки українців підписуються в петиціях проти ганебних законів, то розумієш що повномасштабна війна посилила громадський контроль і запит на справедливість. Відкритість і підзвітність влади – необхідність, тим паче в умовах воєнного часу. Як і принцип "Закон – один для всіх", що має обов'язково працювати в нашій державі.
У 2023-му році на нас чекає багато роботи. Команда "Розумної політики" до неї точно готова. Пріоритети незмінні: допомога армії і людям, економічна складова, укріплення міжнародного партнерства для якнайшвидшої перемоги України і військової поразки росії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
