Уряд знову заговорив за підвищення тарифів. Чому цього не можна робити

Чому українці мають платити за непрофесіоналізм урядовців?

Саме таке логічне питання виникає після заяви Голови Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтина Ущаповського. За його словами, під егідою Кабміну вже працює робоча група, яка готує пропозиції для підвищення тарифів на електроенергію після закінчення опалювального сезону.

В Уряді прогнозовано прикривають цю ідею бажанням збільшити зарплати енергетикам та іншим працівникам критичної інфраструктури, ефективніше проводити відновлювальні роботи на пошкодженних об'єктах.

А тепер давайте по суті і конкретно відповимо на кілька логічних питань.

Перше, чи важко зараз українцям оплачувати щомісяця комунальні тарифи? Звичайно, що так.

В умовах великої війни і регулярних обстрілів, гіперінфляції у 26,6%, зменшення зарплат та збільшення інших витрат це зробити надзвичайно важко. Наприлад, у Харкові за комуналку платять лише 40% мешканців. В інших регіонах, які менш постраждали від російських атак, ситуація краща, але далеко від нормальних показників. Навіть у Києві рівень оплати впав.

Щоб якось допомогти людям ми у Парламенті ще влітку ухвалили закон, який вводить мораторій на зміну тарифів на газ та постачання гарячої води. Саме тому зараз ці сфери захищені від підвищення, і щомісяця це економить українцям сотні, а в частині випадках і тисячі грн.

Друге, чи все зробив Уряд для того, щоб якось допомогти людям компенсувати ті витрати, які вони вимушені нести сьогодні? Відповідь буде "ні".

"Розумна політика" і інші політичні сили у Парламенті показали Уряду при підготовці Бюджету на 2023 рік де можна знайти "вільні" гроші. Я про це неодноразово писав і публічно наголошував. У першу чергу за рахунок надходжень від Нацбанку і повернення до звичайної системи оподаткування ігорного бізнесу, який і досі має пільги.

Ці кошти могли б піти на індексацію пенсій, стипендій, допомогу переселенцям. Як і надання їм права першочергового отримання державної допомоги на кредити для бізнесу. При цьому звільнивши їх від обов'язку надавати власне майно у заставу за кредитом.

Також ми завжди пропонували і пропонуємо давати оборотні гроші для малого і середнього бізнесу, зокрема через ці самі кредити під 2-3%. Це дасть поштовх економіці, збільшить зарплати і надходження від податків, створить робочі місця та зменшить навантаження по державних виплатах.

Всі наші пропозиції були проігноровані. Що ж роблять урядовці зараз? Очікувано затягують будь-які індексації та роблять все, аби гроші виділялись на дуже сумнівні ідеї. Наприклад, як кілька мільярдів грн на закупівлю телевізійних програм для їх трансляції на росію, чи будівництво доріг у прифронтових районах або допомогу ігорному бізнесу. Хоча нагадаю, мінімальна зарплата у 2023 році так і залишиться на рівні 6700 грн.

Звичайно, в Україні йде велика війна. Тому Верховна Рада і Уряд спрямовують половину Бюджету на підтримку ЗСУ та всіх наших захисників. Це правильно. Як і те, що працівники критичної інфраструктури заслуговують на достойну оплату праці.

Але за цими правильними лозунгами не може ховатися слабка економічна політика. Без чіткого плану стимулювання бізнесу, перенаправлення міжнародної допомоги не тільки на проїдання, а й на розвиток держави. Чи майже не прогнозована податкова політика, де за ручним рішенням у короткі терміни вводяться чи скасовуються мита.

Наша команда категорично проти мантри про чергове підвищення тарифів. Це призведе лише до погіршення життя українців, а також збільшить борги серед населення.

Уряд має для початку навчитися правильно використовувати гроші, не на сумнівні ініціативи як "контент для руських", а на зростання доходів всіх українців. Тільки тоді ми зможемо говорити про ефективну політику і економічний ріст.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.