Зміна орієнтації Олега Ляшка
Недолугі атаки на лідера "Батьківщини" Юлію Тимошенко від її колишніх соратників почастішали і вражають ще більшим цинізмом та відсутністю будь-яких моральних та ідейних запобіжників у їх виголошувачів. Як це відбувається?
Сьогодні під час пленарного засідання Верховної Ради Олег Ляшко у досить хамській та фамільярній манері дозволив собі кілька нетактичних викидів на адресу людини, котру ще декілька років тому боготворив.
"Це достойна людина, це достойний лідер, яка достойна керувати нашою державою.
І я не провидець, але я впевнений, що вона буде президентом. Коли, за яких умов, у якому році – це вже питання третє, але вона буде президентом, і я буду гордитися країною, в якій буде президент Тимошенко, і сподіваюся на це!" – говорив Олег Ляшко в ефірі TVi.
Тепер же Олег Валерійович пафосно іменує газовий контракт 2009-го року "найбільшою корупційною змовою, яку не знала історія людства" та піариться на нещодавньому позитивному рішенні Стокгольмського арбітражу, до якого не має ніякого відношення.
При цьому ще не так давно Олег Ляшко мав радикально інакшу позицію з цього питання. Під час судового переслідування та ув'язнення Юлії Тимошенко з боку режиму Януковича, Олег Ляшко, який на той момент був членом "Батьківщини", абсолютно чітко та усвідомлено заявляв, що вважає цей процес політично вмотивованим і безпідставним. Про це він неодноразово наголошував на ефірах та писав у своєму Фейсбук.
Як відомо, предметом розгляду того ганебного підкилимного "кірєєвського" правосуддя був якраз газовий контракт 2009-го року. А ось його ж комент, в якому він недвозначно зазначає, за що саме сиділа Тимошенко та своє ставлення до цього.
Навряд чи народний депутат не мав тоді змоги та бажання ознайомитися з текстом контракту, який підписувала його партійний лідер, і вивчити його на предмет доцільності та правдивості претензій, які сьогодні він виголошує з парламентської трибуни.
Під час перебування Юлії Тимошенко у в'язниці, Ляшко був частим гостем на телевізійних політичних шоу, де виступав у ролі чи не єдиного захисника тодішньої "в'язня номер один" і дуже ревнував її до Арсенія Яценюка.
Тому, як казав класик, рукописи не горять. А у нашому випадку – відеозаписи. Можливо для політиків-початківців це стане своєрідним уроком.
Не страшно змінити свою думку і визнати помилки.
"Ніколи не піднімайте свої принципи так високо, що їх не можна буде пристосувати до обставин", казав Уінстон Черчіль, який багато разів змінював політичні погляди. Однак сер Черчіль ніколи б не здогадався робити постановочні сюжети в зоні АТО для того, щоб підняти собі рейтинг!
Страшно змінити свою думку не відверто, виключно в обмін на якусь преференцію для себе. Олег Ляшко і раніше демонстрував цілковиту непослідовність у своїй політичній позиції. Він спочатку дуже довго і аргументовано розповідає, що "скоріш небо впаде на землю" і він не буде голосувати за "корупційний та антисоціальний" бюджет-2016, а потім раптово тисне "за".
Спочатку він рішуче засуджує "банду Януковича", а потім (вже після Майдану) визнає, що домовлявся із Льовочкіним перед парламентськими виборами. Можливо, через ці продажні голосування та продані місця в списку Ляшко зміг нажити маєток і круті авто, хоча бізнесу нібито не має, як пишуть журналісти?
Олег Ляшко – не єдиний з колишніх партійців Юлії Тимошенко, які зараз піднімають тему газового контракту. Шкода, що вони не говорили про це в той час, коли були депутатами "Батьківщини" і коли умови контракту їх, судячи з усього, жодним чином не лякали. Всі ці нападки колишніх партійців виглядають, окрім того, що смішно, ще й зрежисовано, оскільки є частиною масштабної травлі партії "Батьківщина" та особисто Юлії Тимошенко з метою дискредитації та погіршення рейтингу будь-якими способами. Вочевидь, впевнена перемога "Батьківщини" на місцевих виборах, про які я писав у блозі, та рейтинги довіри громадян лякають когось не на жарт.
Дуже сумно спостерігати за настільки неприхованим та цинічним лицемірством у стінах нашого парламенту. Однак варто бути дуже обачним: за всією кулуарщиною і договорняками спотворюється відчуття реальності та є ризик перетворитися на політичного клоуна. І це може бути незворотньо.
