Президент повинен взяти на себе відповідальність для виводу енергетики України з кризової ситуації у опалювальний період
На сьогоднішній день остаточно заблоковано діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Розберемось, що це за орган, чому енергетика не може функціонувати без регулятора, і який прямий вплив матиме ця ситуація на усіх українців?
Трансформатори Григоришина, Ротердам+, космічні ціни на приєднання.
НКРЕКП здійснює регулювання на ринках сукупним обсягом до 400-450 млрд грн, встановлює нам тарифи на електроенергію та комунальні послуги, регулює відносини між гравцями на ринку. Це колегіальний орган, який діє у складі семи комісіонерів, а для ухвалення рішень потрібно, щоб на засіданні Комісії було щонайменше чотири члени. До останнього часу НКРЕКП працювала у складі якраз чотирьох членів, мінімальним складом. Чому так?
НКРЕКП було створено в 2014 року Указом Президента і всі члени, відповідно, призначалися Президентом. Така ситуація суперечила Закону України "Про природні монополії" та європейським Директивам, які є обов'язковими для України. Окрім суто формальних проблем діяльності НКРЕКП, існувала проблема гострої кризи довіри до ключового органу в галузі з боку споживачів та гравців ринку.
Трансформатори Григоришина, Ротердам+, космічні ціни на приєднання – це те, з чим увійшла в історію НКРЕКП під головуванням Дмитра Вовка.
Було прийнято рішення почати з чистого листа: прийняти закон про регулятора, який би усував можливості політичного впливу на діяльність енергетичного ринку, змушував би приймати обґрунтовані та об'єктивні рішення. Водночас, народні депутати боролися за те, що новий орган повинен працювати під керівництвом нових людей. Це питання стало яблуком розбрату, яке довгий час гальмувало прийняття закону. В кінці кінців керована Президентом більшість замість моментального звільнення вирішила поступово міняти чинних комісіонерів.
Так, 3 члени Комісії повинні були піти в ротацію через 6 місяців з дня прийняття закону, 2 члени – через 12 місяців, ще 2 – через 18 місяців. Нових членів НКРЕКП повинна була тим часом призначити Конкурсна Комісія, проведення конкурсу займає близько трьох-чотирьох місяців, тому до другої хвилі ротації були усі шанси обрати кандидатів на заміну. Конкурсну комісію формують Верховна Рада, Кабінет Міністрів і Президент.
Очікування vs Реальність
Вище описано, як планувало здійснювати ротацію, що ж ми отримали насправді? На момент прийняття закону членів НКРЕКП було шість, а не сім. Ще раніше Андрій Герус та Юлія Ковалів звільнились з-за небажання приймати участь в корупційному розпилі "енергетичего пирога".
В кінці травня перші двоє комісіонерів пішли на виліт, і залишилося четверо НКРЕ'ят. Наступна хвиля ротації була призначена на листопад. Влітку повинне було початися негайне призначення Конкурсної комісії. Верховна Рада, якій найважче досягти компромісу, адже для висунення кандидата в Конкурсну комісію потрібно 226 голосів, впоралася першою. Далі Кабмін висинув свого кандидата, проте, на жаль, не впорався із завданням пошуку особи без потенційного конфлікту інтересів. Отже, вже маємо одного сумнівного члена Конкурсної комісії, а, іншими словами, бомбу сповільненої дії. Справа залишалася за Президентом, який замість того, щоб продемонструвати лідерство і першим призначити своїх кандидатів, дуже зважено підійшов до вибору власних представників. Настільки зважено, що зміг висунути кандидатів лише 17 листопада, за 10 днів до часу "Ч".
На 26 листопада була призначена чергова хвиля ротації, після якої НКРЕКП втрачає правомочність: 4 члени було, 2 йдуть, для прийняття рішення потрібно мінімум 4. НКРЕКП готувалась до часу "Ч" як могла: рішення приймалися практично в режимі нон-стоп за чітко визначеним графіком, щоб потім як скажений принтер їх ухвалити.
Аж тут, неочікуване, пішов на затяжний лікарняний один зі членів Комісії, про що я вже писав на УП, паралізувавши її роботу в останні два тижні чинної каденції. Вірогідно, хвороба була зумовлена не сезонним вірусом грипу, а загостренням боротьби між Ахметовим та Григоришиним. Справа в тому, що серед рішень, які поспіхом приймала Комісія, повинне було також закрастися підвищення тарифів для теплової генерації, але не знайшлось місця для компенсації коштів через проблеми неплатежів за електроенергію, в т. ч. що поставляється на тимчасово неконтрольовані території.
Менше з тим, через ці олігархічні війни ми отримали патову ситуацію: діяльність комісії заблоковано і не прийнятими залишились надважливі рішення, схвалення інвестиційних програм для державних підприємств, енергогенеруючих, енергорозподільних та газорозподільних підприємств, ліцензіатів у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, встановлення тарифів для нових об'єктів, що виробляють електричну енергію з використанням відновлюваних джерел енергії загальним обсягом 138 МВт тощо.
Слідкуйте за руками
З огляду на те, що ціла низка важливих рішень залишилася не прийнятою, почався лихоманковий пошук рішення чи то пак гра в наперстки.
1. 27 листопада замість двох членів НКРЕКП Президент звільняє лише одного. Вгадайте кого? Ставленика Григоришина, який своєю хворобою зламав попередні плани. Звільнення лише одного, а не двох комісіонерів є прямим порушенням закону про НКРЕКП. До того ж, пан Циганенко де-юре був на лікарняному, що може додати головного болю, якщо він буде скаржитись на порушення законодавства про його звільнення.
2. Депутатам пропонують внести зміни до Закону про НКРЕКП, згідно з якими кворум для прийняття рішень буде знижено з чотирьох – до трьох членів. І поки Конкурсна комісія ще три-чотири місяці буде обирати кандидатів для призначення оновленого складу, буде якраз достатньо часу, щоб виконати всі домовленості з олігархами. Такий варіант може пройти з мовчазної згоди інвесторів та гравців на енергетичному ринку. Так, нелегітимно, але ж тарифи комусь затверджувати потрібно. Проте це дуже небезпечний прецедент, коли за "революційною доцільністю" змінюється кворум для притягнення власних бажань. Сьогодні НКРЕКП кворум знизили, завтра Нафтогазу, післязавтра взагалі депутатам через фейсбук дозволять голосувати. Навіщо тоді взагалі обирати сім високооплачуваних членів НКРЕКП, якщо і втрьох можна впоратись?
3. Розглядаються також варіанти продовжити дію всіх попередніх рішень НКРЕКП, які не встигли прийняти до колапсу по аналогії з бюджетом, коли у разі не затвердження головного фінансового документу діє правило 1/12 на кожен місяць.
Дуже серйозно розглядалась ідея запропонувати Номінаційній Комісії призначити тимчасових комісіонерів, поки вони не виберуть нових кандидатів на вакантні посади.
Також пропонувалось передати тимчасово функції НКРЕКП Кабміну чи навіть РНБО через закон/розпорядження уряду про надзвичайні заходи в електроенергетиці.
Я чув і про більш екзотичні варіанти, про які навіть писати немає бажання.
4. Ми з Вікторією Войцицькою пропонуємо інший вихід і зареєстрували законопроект 7342. НКРЕКП було створено указом Президента, чинних комісіонерів призначено указом Президента, затримка із призначенням Конкурсної комісії сталася через надто тривале прийняття рішення Президентом.
То чому б не надати Президенту всі повноваження для виводу країни з кризової ситуації? Ми пропонуємо, щоб Президент своїм Указом призначив відсутніх комісіонерів на вакантні посади. А коли Конкурсна комісія визначиться з кандидатами, цей "тимчасовий" склад піде у відставку.
Чи дозволить це вивести енергетику з піке? Чи врятує людей від чергового необґрунтованого збільшення тарифів? Чи не спровокує це нездорове бажання заблокувати роботу Номінаційної Комісії, і використати нові повноваження, щоб продовжити третій рік вручну керувати енергорегулятором, кожного разу продовжуючи ще на пів року роботу тимчасових членів НКРЕКП? Можливо. Але це рішення, на відміну від будь-яких інших, надає повноту політичної відповідальності за результат, або його відсутність, і всі точно будуть знати хто безпосередньо відповідає за колапс енергетики.
Висновки
Президент України завів ситуацію у цугцванг. Всі запропоновані політико-правові варіанти, включаючи запропонований нами, так саме як і повна бездіяльність, ведуть до погіршення позиції всіх. Пікантності ситуації додає той факт, що сам НКРЕКП – неконституційний орган, повноваження якого не прописані в Конституції. Звернення в Конституційний суд було подане Юлією Тимошекно та іншими підписантами рік тому.
Мені відомо, що Президенту пропонувалось проявити лідерство та записати собі в актив реальну реформу енергоринку, включаючи зміни до Конституції та створення незалежного регулятора за європейською моделлю. Петро Порошенко прислухався до інших порад, створивши кризу, щоб зняти з енергоринку мільярдний ґешефт, який повинен піти на фінансування виборчої кампанії 2019.
Найбільш дратує розуміння того, що як завжди не будуть покарені винні у тому, що країна в опалювальний період залишилась некерованою, вітчизняні та закордонні підприємства понесуть мільйонні збитки, а імідж країни вчергове зруйновано вщент.
Єдине, що об'єднує всіх енергетиків, це розуміння того, що відсутність будь-якого рішення у питанні НКЕРКП – найгірша з можливих опцій.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
