Чому Сергій Клюєв має сидіти за гратами, а не в парламенті?

Прямо зараз всередині та поза стінами Верховної Ради вирішується доля Сергія Клюєва. Депутати на цьому сесійному тижні мають зняти недоторканність з колеги, що дозволить Генпрокуратурі оголосити Клюєву про підозру та накласти арешт на його майно.

Генеральна прокуратура підозрює Сергія Клюєва у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах, та заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах. Про це на 8 сторінках детально описано у поданні Генпрокурора до ВР.

Проте, народні депутати, які не так давно зняли Віталія Ярему через відсутність розслідувань корупційних злочинів поплічників Януковича, не готові довіряти документам та доказам ГПУ і зволікають із наданням дозволу на притягнення Сергія Клюєва до кримінальної відповідальності принаймні за тими фактами, які уже встановило слідство.

Аби допомогти народним обранцям нарештів визначитися, ми вирішили доповнити працю слідчих та викласти додаткові публічно відомі факти зловживань, розкрадань та виведення державних активів Сергієм Клюєвим.

За підрахунком Центру протидії корупції, це – щонайменше 15 млрд гривень неповернутих державним банкам кредитів; 200 млн грн державної безповоротної фінансової допомоги, більше 1000 га державних земель в Одеській та Миколаївській областях, а також – анексованому Криму, та 8,4 млрд гривень так званого "прибутку", отриманого братами Клюєвими від монополізованого виробництва сонячної електроенергії протягом 2010-2015 років.

Сергій Клюєв і легалізація майна екс-президента

У серпні 2008 році народний депутат Сергій Клюєв за 33.4 млн гривень придбав у Віктора Януковича чотирьохкімнатну квартиру в Києві – вочевидь, значно дорожче від її реальної ринкової вартості.

Кошти на оплату за договором купівлі-продажу Сергій Клюєв вніс готівкою на рахунок у власному ПАТ КБ Актив Банк, яким на той час володів.

Звідки народний депутат мав 33 мільйони гривень готівкою – питання риторичне. Декларація Сергія Клюєва відповіді на нього не дає.

До слова, у 1998 році Павло Лазаренко придбав собі віллу в Каліфорнії за 6,7 млн дол. Приблизно у таку ж суму, якщо рахувати за актуальним на той час курсом долара, оцінив Сергій Клюєв київську квартиру за адресою Івана Мазепи 10 розміром 384,1 кв.м.

Ця оборудка має всі ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Генпрокурор у своєму поданні жодним словом про цей факт не згадав.

Іншим прикладом "легалізації" майна екс-президента є відома на всю країну і навіть поза її межами оборудка з ТОВ "Танталіт".

З 2008 року В.Янукович орендував земельні ділянки маєтку Межигір'я у ТОВ "Танталіт". Через рахунки ТОВ "Танталіт" протягом років оплачувалося розкішне оздоблення резиденції президента-утікача. Це підтверджується документами, виловленими журналістами в Дніпрі після втечі Януковича і переданими в Генпрокуратуру більше року назад.

До вересня 2013 року ТОВ "Танталіт" перебував у власності австрійської компанії Euro East Beteiligung, яка контролювалася австрійським юристом Рейнхардом Прокшем через P&A Corporate Trust у Ліхтенштейні.

На цей же траст з липня 2009 року Андрій та Сергій Клюєви оформили власність на австрійську компанію Activ Solar Gmbh, кінцевими бенефіціарними власниками якої є і понині.

Упродовж років Сергій Клюєв та Віктор Янукович користувалися послугами одного й того ж юриста для приховування своїх активів. Проте, у вересні 2013 року Сергій Клюєв став офіційною ширмою для Януковича, придбавши за 147 мільйонів гривень 99% власності ТОВ "Танталіт".

ГПУ, на жаль, не арештувала корпоративні права Сергія Клюєва на ТОВ "Танталіт", дозволивши йому вже в грудні 2014 року вивести 147 мільйонів гривень з цієї компанії.

Сергій Клюєв і вимивання грошей з державних банків

Про те, як брати Клюєви без жодної копійки інвестицій, а точніше – державним коштом і в збиток країні "побудували" власний сонячний бізнес, Українська Правда, Дзеркало Тижня та Наші Гроші неодноразово писали.

Складова успіху доволі проста і детально систематизована нами ще в грудні 2013 року:

1. Приватизувати унікальний державний завод;

2. Отримати 458 мільйонів євро кредитів від державного банку на його реконструкцію та налагодження виробництва полікремнію;

3. Погасити відсотки за кредитом за рахунок прямої державної допомоги;

4. Отримати монопольне право на вироблення сонячної електроенергії та пролобіювати найвищий в Європі тариф її продажу державі;

5. Ввзяти ще 500 мільйонів євро кредитів у іншому державному банку на будівництво сонячних електростанцій;

6. Побудувати ці електростанції на державних землях, виділених у довгострокову пільгову оренду за безцінь;

7. Підключити побудовані елекстростанції за рахунок держави до загальних ліній електропередач і

8. Почати отримувати надприбутки.

За підрахунками Центру протидії корупції, тільки від реалізації за "зеленим тарифом" сонячної електроенергії компанії братів Клюєвих отримали від державного підприємства "Енергоринок" протягом 2010-2015 років 8,4 млрд гривень.

Держава, натомість, отримала лише збитки – у вигляді непогашених компаніями Клюєвих кредитів.

Сергій Клюєв і оборудки з кредитуванням

Відповідно до Єдиного реєстру судових рішень станом на 1 червня 2015 року компанії Клюєвих винні державним Ощадбанку та Укрексімбанку не менше 15 мільярдів гривень. Зараз державні банки через численні судові позови намагаються стягнути борги з десятків компаній Клюєвих.

Більшість компаній, що отримували кредити, стали збитковими та не зможуть їх повернути, адже кошти були виведені з України.

За даними Центру Протидії Корупції, тільки на рахунки кіпрської компанії AST Activ Solar Trading, яка є дочірньою компанією Activ Solar Gmbh і директором якої до травня 2014 року був зять Сергія Клюєва Каве Ертефай, було переказано з України близько 800 мільйонів Євро.

До 2013 року компанією Activ Solar Gmbh, кінцевими бенефіціарними власниками якої і зараз є брати Клюєви, було збудовано 11 сонячних електростанцій. Право на користування цими елекстростанціями, а відповідно і ліцензії на виробництво сонячної електроенергії, мають 28 українських "компаній-Соларів", зі схожими назвами, офіційними адресами, керівництвом, а також вражаючої розгалуженою офшорною структурою влаcності. І саме ці компанії володіють правом продажу сонячної електроенергії за "зеленим тарифом".

Будівництво цих станцій не відбулося без державної допомоги.

Так, у документах з Реєстру судових рішень видно, що у 2011-2012 роках на будівництво станцій "компанії-Солари" отримали від державного Ощадбанку не менше 500 мільйонів Євро кредитів та банківських гарантій.

Залучення кредитів відбувалося у різний спосіб. Один з прикладів – китайська CNBM International Corporation постачала Дунайській СЕС-1, СЕС-2 та Приозерне 1, що на Одещині, обладнання для сонячних електростанцій у формі товарних кредитів. Ці компанії отримали від Ощадбанку гарантії для забезпечення виконання зобов'язань перед китайцями на суму близько 160 мільйонів Євро.

Нещодавно CNBM International Corporation звернулася в Антимонопольний комітет про надання дозволу на придбання частки у статутному капіталі кількох "компаній Соларів" і має право вимагати від Ощадбанку, тобто, від держави, повернення несплачених братами Клюєвими боргів.

Сергій Клюєв і пільгова оренда державних земель

В кінці 2009-2010 роках компанія Activ Solar Gmbh, кінцевими бенефіціараними власниками якої і нині є брати Клюєви, розпочинає активне будівництво сонячних електростанцій на території АРК Крим, Миколаївської та Одеської областей.

Будівництво здійснювалося на державних землях, отриманих за копійки – у пільгову довгострокову оренду.

Так, за підрахунками Центру протидії корупції, тільки на території АРК Крим компанії Андрія та Сергія Клюєвих отримали мінімум 876 га у пільгову довгострокову оренду на 49 років.

Останні електростанції брати Клюєви побудували у грудні 2013 року і наразі їх щонайменше – тринадцять, всі – на орендованих державних землях загальною площею понад 1000 га.

Генпрокуратура могла б без проблем отримати доступ до усіх кредитних договорів між державними банками та компаніями Клюєвих, та підтвердити описані у ЗМІ факти. Так само слідство могло б і повинно було отримати банківські виписки щодо транзакцій та руху коштів – залізобетонні аргументи для доведення відмивання грошей у тих Європейських державах, до клубу яких так прагне потрапити України.

Розглядати ці документи, як і докази, оцінюючи їх достатність для доведення вини, має суд, а не парламент.

Народним депутатам не потрібно шукати додаткових аргументів для зняття недоторканності зі свого колеги.

Наявна в публічному просторі інформація та документи про оборудки братів Клюєвих, зокрема, Сергія, сама по собі є достатньо обґрунтованою підозрою.

Все, що мають зробити парламентарі, які з початку своєї каденції обговорюють можливість позбавлення від депутатського імунітету – наважитися зняти недоторканність з одного єдиного депутата – Сергія Клюєва, та дозволити ГПУ довести справу до представлення обвинувального висновку в суді.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.