''Закон Шокіна'' або Як генпрокурор хотів запровадити ''особливий режим конфіскації'' майна у 5 поплічників Януковича

Комічна театральність образу генерального прокурора Віктора Шокіна набирає дедалі більших масштабів.

У серпні цього року він приміряв на себе роль законотворця та запропонував Президенту України універсальне вирішення проблеми конфіскації активів режиму Януковича – законопроект, народжений в стражданнях від тягаря безрезультатних розслідувань кримінальних злочинів корумпованих екс-високопосадовців.

Ним, а точніше – руками народних депутатів, Шокін хотів уповноважити себе конфіскувати майно 5 утікачів: Януковича, Арбузова, Азарова, Захарченка, Клименка за власним поданням і без рішення суду.

У супровідному листі до проекту закону Шокін так і пояснює Президенту, мовляв, розслідувати ці справи важко, а для такої конфіскації не потрібно доводити винуватість особи у вчиненні злочину.



По-дитячому довірливо та проникливо Шокін пише Президенту, що ситуація з рівнем доказів та розслідувань корупції екс-високопосадовців печальна, адже в будь-який момент навіть арештовані активи в Україні можуть бути розморожені та і строки арешту спливають. Для їх продовження потрібні докази злочинного походження майна та вини корупціонерів, яких, вочевидь, у Генпрокурора немає, або ж він їх свідомо не хоче бачити і шукати:



Думка прокурора проста і безхитрісна, як церковна миша: перекласти відповідальність за втрачену можливість відшукати та повернути активи Януковича та його чотирьох поплічників на парламентарів. Тим більше, Рада сама зробила перший крок до заміни понять конфіскації на експропріацію, коли у сумнівно законний спосіб націоналізував найбільший речовий доказ корупції екс-президента – "Межигіря".

Достеменно невідомо, що б сталося з ініціативою генпрокурора в адміністрації шефа, якби не реінкарнація – у вигляді законопроекту N3025, про що його творці, зокрема, одіозна Олена Тищенко, говорить вголос:

"Я вам зараз відкрию велику тайну. Ви знаєте, що ініціатором цього законопроекту, саме цього законопроекту – N3025* – є Генеральна прокуратура України?"



Отже, Шокін знайшов для себе і спосіб задовольнити жагу українців до конфіскації награбованого, і команду, готову пролобіювати це рішення у ВР, і легальну підставу нарешті звільнити своє багатолюдне прокурорське відомство від необхідності повного та неупередженого розслідування корупційних злочинів "януковичів".

Дарма, що конфіскація за пропозицією Шокіна, розписана більш детально командою авторів у проекті N3025, порушує всі міжнародні правові стандарти і точно буде скасована судом у Стразбурзі, із зобов'язанням відшкодувати збитки злодіям.

Конфіскація майна відповідно до такого закону буде розцінена судом справедливості в Люксембурзі як залізобетонний доказ "політичного переслідування Януковича і Ко всередині країни" і санкції ЄС будуть зняті.

Президенту та Парламенту Шокін запропонував узаконити мародерський спосіб конфіскації майна, що в довгостроковій перспективі сприятиме легалізації активів Януковичів, як в Україні, так і закордоном, звідки повернути їх уже буде неможливо.

Єдине, що не пояснив у своїх дописах генпрокурор – це чом він зупинився лише на п'яти непересічних особистостях, коли, наприклад, у санкційному списку ЄС на той момент їх було понад двадцять?

Чому "особливий режим конфіскації Шокіна" не планували поширити на інших бенефіціарів режиму Януковича – Курченків, Іванющенків, Клюєвих, Єфремових?

Здається, відповідь є очевидною.

Залишити свій підпис під проектом постанови про недовіру генеральному прокурору можна у антикорупційном комітеті у Єгора Соболєва.

Повна версія документу за посиланням.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.