Як зливати справу "Роттердам+" і переводити стрілки на інших. Урок від Венедіктової
Генпрокурорка Ірина Венедіктова розродилися чималим постом у Facebook про те, хто винен у зливанні справи "Роттердам+". І звісно ж вона сама виявилася білою і пухнастою.
А якщо серйозно, то зараз кількома пунктами про чергову порцію брехні і маніпуляції від "ока государєвого":
1. Венедіктова каже, що НАБУ занадто довго розслідувало справу, затягнуло строки і тепер не каже про це суддям.
Насправді ж директор НАБУ ще на початку 2020 казав, що справа надзвичайно складна, і швидко розслідувати її неможливо, проте незабаром вона буде готова до суду. А коли детективи вже були готові передавати її в суд, прокурор Пономаренко її закрив.
2. Генпрокурорка каже, що Антикорсуд "дав оцінку" прокурору Пономаренку, відмовившись його відвести від справи.
Пояснимо людині з юридичною освітою: суд може відвести прокурора тільки в разі перелічених у законі підстав. Генпрокурор може зробити це через неефективність. Коли Пономаренко двічі закриває готову справу і це рішення двічі скасовують – це неефективність.
3. Венедіктова каже, що не може нічого зробити і не збирається бути "апеляційною палатою".
А от Кримінальний процесуальний кодекс так не думає. Стаття 313 каже, що генпрокурор може змінити прокурора у справі, якщо рішення цього прокурора визнано незаконним. Згадаймо, що Антикорупційний суд скасував рішення прокурора Пономаренка про закриття справи, визнавши його "немотивованим, необґрунтованим..." і прийнятим "із виходом за межі повноважень".
4. Генпрокурорка заявила, що проведе повну службову перевірку Пономаренка.
Але майже два місяці тому, 3 грудня, в Офісі генпрокурора заявили, що Венедіктова почала вивчати справу і неефективність прокурора. Що робилося ці два місяці?
Як добре видно, що Венедіктова грає на публіку, шукає винних, хоча в її руках порятунок справи на 39 млрд грн. Достатньо змінити прокурора, на що в неї є право.
Натомість вона плете інтриги і затягує провадження ще глибше в болото...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
