Альона Шкрум Народний депутат України, голова підкомітету з реформи держслужби

Новий Курс на ДЕпримітивізацію

20 червня 2018, 16:14

#longread #проНаболіле

Давайте поговорило відверто. Шановні мої любі та поважні колеги і друзі:

Я цілком розумію, що рівень ненависті та злості у державі зашкалює. Я розумію, що через це важко вірити будь-якому політику, і важко навіть змусити себе слухати його, про що б він не казав. О'кей.

Але наша з вами спільна мета – розвивати цю країну. Жити в цій країні та бути тут – а не десь далеко – щасливими.

Просте правило, яке ми з вами зрозуміли, якщо ми ще тут: не можна бути щасливими у країні, де навколо тебе нещасні люді.

Люди, у яких немає грошей на власну гідну старість; які виживають, а не живуть. Не можна і крапка.

Значить, цю ситуацію треба змінити, не з благодійності, а з чисто егоїстичних бажань жити у суспільстві, де люди навколо задоволені життям, де бабусі не співають пісень у переходах, щоб купити собі луки, де цілі родини не розриваються на роки, працюючи по різним далеким чужим країнам.

І може тоді у країні, де громадяни будуть більш задоволені своїм власним життям, рівень політизації кожного питання, і рівень ненависті та гівнометання у кожного – знизиться до допустимого.

Але:

Політична риторика у нашій країні на сьогодні є примітивною, заснованою на популізмі, радикальних окликах, заборонах та нескінченних дотаціях, геніальних законопроектах ні про що та пустих гаслах; дискусіями про "пишатися", про соціалку і субсидії як форму виживання.


Я не хочу примітивізації себе і українців.

Я хочу політику з ідеями та з дебатами.

З новими технологіями, щодо єдиних правил гри та шляхів досягнення цілей за допомогою зміни інституцій і зміни освіти, зі справжніми економічними стратегіями, де є цифри та розрахунки, а не пусті слова про вічний процес, без жодної позиції.


Загальна дискусія "за все хороше і проти всього поганого" – це образа – інтелекту українців.

Давайте сперечатися, але формувати змісти.

Я вважаю, що форум Юлії Володимирівні – любити ви її чи палко ненавидите – це нереально крутий новий пласт дискусії та нові ідеї у нашому затхлому політичному просторі.

Якщо ми будемо про ці ідеї говорити лише у закритих групах та клубах в 20 людей – то вони так і залишаться нашим шепотом, а я хочу, щоб про них кричав Ляшко і підхоплював умовний Барна. Щоб вони вивчили розумінні слова і підняли планку.

Політики, здається, бачать українців ходячими шлунками і вічними прохачами-патерналістами, яким треба лише соціальних виплат за все, ковбаси і пляшки горілки для забуття і "зрєліщ" – змішаних з криків про санкції і наймилозвучнішу мову.

Вони вбивають націю цією примітивізацією.

Юлія Володимирівна і всі команда, яка допомагала готувати їй Форум (і так, я пишаюся, що була частиною цією команди) – не побоялася показати інший вимір політичної дискусії.

Говорити про болючі проблеми з цифрами, і говорити про щастя, як мету будь-яких реформ, і про інновації, і про розвиток; про зміну архітектури державного управління, про перезаснування державних інституцій влади, про нові технології у цьому державному управлінні, про реальні пропозиції змін правил гри.

Ми не побоялися запросити на дискусійні майданчики тих, хто в житті не проголосує за Батьківщину чи за Юлію Тимошенко (чи ви думаєте, вона цього не розуміє??), але ми запросили тих, хто здатен наповнити дискусію не гаслами, а новими змістами та ідеями – і вийшло це круто, чорт забирай!

Я категорично відмовляюся приймати, як факт, що "всі талановиті українці та ті, хто здатен продукувати додану вартість" – виїхали з країни або виїдуть; а тому вести політичну дискусію ми маймо для "патерналістичного аморфного бездумного населення", які хочуть гречки і простих рішень і обіцянок.

Це не так. Не така моя країна і не такі українці.

І ми будемо говорити про реформу державного управління, і зміни до Конституції та Податкового кодексу, і новий економічний курс, бо лише це змінить майбутнє і швидко.

Сказано на Форумі було багато. Не сказано з наших пропозицій – ще більше. Але це незаперечний факт, що не так багато в країні осіб, які здатні підняти будь-яку ТЕМУ своїми заявами.

І один з найсильніших кандидатів у президенти – саме така людина.

Бо політики такого рівня можуть підняти хвилю про заборону продажу трусів, а можуть – про систему блокчейн у державних реєстрах.

Та нову систему обрання до парламенту, коли є стабільна більшість, а є меншість із сильним функціями контролю.

Це потрібна дискусія. Це повітря у нашій політиці примітивних рефлексів.

Беріть. Дихайте. Критикуйте по суті. Робіть фактчекінг, пропонуйте альтернативу. Але робіть щось – зі змістом.


Зупиніться і перестаньте писати шаблонами та емоціями. Бо тоді ви нічим не краще тих политиків чи політиканів, яких ви так палко критикуєте.

Я розумію, що лише від страшного відчаю можна написати, що Юлія Володимирівна говорила "словами Путіна" і повторила його промову. Ну не ганьбіться, шановні.

Не примітивізуйте нас усіх, не примітивізуйте країну, не вбивайте сам розум.

І знайдіть у собі сили промовчати, якщо крім "рука Кремля" та "Муссоліну" ідей до критики немає.

І давайте разом задамо новий градус дискусії та напрацюємо нові змісти та ідеї. Хай на цьому рівні інтелектуальної європейської дискусії сперечаються кандидати у президенти та лідери політичних сил. Хай це підхоплюють вони усі.

Хіба так не буде цікавіше...?

© 2000-2018 "Українська правда"

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.pravda.com.ua

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Севгіль Мусаєва-Боровик
Редактор-засновник: Олена Притула
E-mail редакції: editor@pravda.com.ua
Webmaster: webmaster@pravda.com.ua