Державна зрада чи невігластво?
Україна від її народження була Творцем обдарована корисними копалинами. За корисними копалинами вона є однією з найбагатших країн світу. Це стосується і рідкоземельних металів та сировинної бази для виробництва напівпровідників і чипів для сучасної високотехнологічної наукомісткої продукції.
Надзвичайно сприятливі умови для України в цьому плані виникають щодо можливої стратегічної співпраці із США. У нещодавно прийнятому Конгресом США законі про бюджет 2022 йдеться про "...використання титану з України замість ресурсів з Китаю та Росії, від яких зараз залежні Сполучені Штати...".
Інший приклад попиту на високотехнологічну продукцію – заява Apple. В Apple оцінили втрати від дефіциту чипів у 6 мільярдів доларів. Саме стільки за один рік втратила компанія у виробництві кінцевої продукції через нестачу елементної бази. Чому б не амбітна мета для українського Уряду – зайняти цю нішу на світовому ринку?
Чому наш Уряд не додумався створити держану програму і основи подібного наукомісткого виробництва, наприклад, на нещодавно проданому АТ "Перший київський машинобудівний завод" (колишній завод "Більшовик")? Адже це могло б врятувати підприємство.
Головне, що у столиці України є відповідний науковий і освітянський потенціал та високий показник мотивації для людського високопрофесійного капіталу, який може бути залучений до подібного виробництва. А далі, це згодом можна було б поширити та на інші регіони України.
Паралельно, в тому числі за рахунок цього можна було б розпочати процес розробки, підготовки та створення, разом з іншими високотехнологічними підприємствами України, виробництва гіперзвукової ракетної зброї.
Без неї у 21 столітті безпека будь-якої країни світу буде під загрозою.
Зазначу, що нещодавно США анонсували випробування гіперзвукових ракет наземного базування, а високопоставлений представник Пентагону заявив, що випробування Китаєм аналогічної гіперзвукової зброї влітку цього року було "дуже тривожним" і що "воно привертає особливу увагу".
За цих умов відсутність Державної програми розвитку стратегічних напрямів відновлення технологічної та інноваційної потужності України і Секторальних програм розвитку критичних для безпеки та оборони України виробництв – є, на жаль, вироком Уряду в некомпетентності та професійному невігластві. А приватизація залишків промислової величі України і промислових баз видобутку корисних копалин для техніки 21 століття в неконтрольовані руки (особливо іноземні!), без створення системи контролю з боку держави як над новими власниками, так і над кінцевою продукцією, є на межі державної зради.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
