Прецедент Тітушка
На цьому відео – троє підсудних визнають свою вину публічно, у суді, у присутності камер. Вибачаючись перед УСІМА журналістами (це одна із умов угоди) – ці троє осіб, так би мовити, проявляють рішучість. На відміну від міліціонерів, які і того дня "проявили нерішучість", і продовжують хизуватися цією нерішучістю досі. Хоча у присязі міліціонера вони зобов'язалися "мужньо і рішуче"...
Досі чи не найяскравішим прецедентом у статті 171 (перешкоджання журналістській діяльності) у нашій країні був – штраф розміром 51 гривня за розбитий журналістський ніс. Тепер у колег є інший прецедент – ним можуть користатися у справах наступних. Хоча краще, щоби їх не було.
Нагадаю, спочатку статтю 171 і в нашому випадку ніхто не збирався порушувати, і якби журналісти не зібралися біля стін МВС уже надвечір 18 травня – її б, певно, не порушили. Станом на той вечір справу порушили лише за 125 статтею – нанесення легких тілесних ушкоджень.
Коли статтю 171, яку правоохоронці старанно обходять, таки порушили, почалася атака. Особливо вербально обдаровані депутатки заявляли, що я не журналіст. Коли виявилося, що таки журналіст, регіоналка Бондаренко вийшла у передачу Шустера з якимось папірцем, який вона назвала протоколом і зачитувала з нього не мої покази (мовляв, журналіст прийшла на акцію не як журналіст). Згодом наші представники отримали досить екзотичні пояснення від депутатки, ЩО саме вона зачитувала: член законодавчого органу твердить, той "протокол" їй... підкинули! у поштову скриньку! у конверті без даних відправника! Відтак народний депутат і член ТСК прихопила папірець, вважаючи його документом, на телешоу. Де й читала на всю країну, здобрюючи щедрими коментарями. Ось ці її пояснення.
Сьогодні суд підтвердив вироком покарання, прописані в угоді: терміни позбавлення і обмеження волі. Їх підсудні відбуватимуть умовно. Якщо впродовж іспитового терміну, тобто впродовж 2 років, Тітушко порушить умови іспитового терміну – він відбуватиме покарання повністю (3 роки позбавлення волі). Його напарники отримали по 2 роки обмеження волі, з іспитовим терміном півтора року. В інтересах цих парубків – бути (а краще просто стати) пай-хлопчиками: не гамселити перехожих, не гасати під час рейдерських захоплень автостоянок чи помешкань тощо. В інтересах їхніх спортивних колег – мати на увазі приклад Тітушка, щоб як мінімум не стати черговим ім'ям називним для ганебного явища.
Моральна сатисфакція. Від самого початку ми з Владом Соделем вирішили, якою б не була сума відшкодування – ми її собі не залишаємо. Якщо гроші до нас надійдуть, моральну сатисфакцію ми отримаємо так: частину отримає людина, для якої зараз гроші – ціна життя. Тому ми продовжимо допомагати музиканту, який все літо пробув у комі. І зараз почав дивом приходити до тями. У фейсбуці на початку літа ми вже зверталися по допомогу – і вдячні тим, хто долучився – ось ця історія.
Іншу частину грошей – отримає проект Громадське Телебачення , чиєї роботи ми всі вже зачекалися. Йдеться про проект на базі екс-співробітників каналу ТВі. Більшість із цих людей вийшли підтримати нас під стіни МВС 18 травня, згодом – ночували у протестному наметі там же, разом з іншими нашими колегами.
*
Наостанок – подяка всім, без кого ця справа не зрушила б з місця. Від самого 18 травня. Особлива подяка – нашим представникам з адвокатського об'єднання AVER LEX, яке взялося за нашу справу.
Підписання цієї угоди, на основі якої винесено вирок Тітушку і К – результат довгої роботи адвокатів. Передусім в угоді важливе визнання вини – за обидвома статтями: 296 і 171. Цей вихід розрахований на розуміння адекватних людей. Які розуміють правовий процес у цивілізованому світі. Підписання таких угод стало можливим з новим КПК – але в Україні ця практика не поширена. Можливо, через назву – "мирова". Слово "примирення" для багатьох звучить принизливо. Тоді як не це слово тут ключове. Ключове – визнання вини і обумовлення покарання.
Підняти кулак на журналіста – в нашій країні вважається не таким вже й серйозним злочином. Прецедент Тітушка в тому – що досі такі люди уникали покарання, але не у цьому випадку.
Це не означає, що це кінець. Триває епопея з нерішучими міліціонерами і прокуратурою, яка закрила власне ж кримінальне провадження, не знайшовши у діях нерішучих складу злочину. І відмовившись дати на ознайомлення матеріали, на підставі яких винесла це рішення. Триває суд з четвертим підсудним, який спочатку підписав угоду, а потім передумав.
