22 січня 2021, 15:33
Чому Танасевич більше не може бути ані Головою ВАКС, ані просто суддею. ДОКУМЕНТИ
У 2016-2020 рр. я мала честь бути членкинею Громадської ради доброчесності. Цей орган створили під час судової реформи після Революції Гідності для того, щоби громадськість могла блокувати призначення на суддівські посади недоброчесних правників.
Працювали ми так: рандомно розподіляли кандидатів, кожен готував висновок про невідповідність критеріям доброчесності свого кандидата (якщо були підстави), потім голосували й затверджували або відхиляли проєкт такого висновку. Наш висновок – це вето на подальше просування судді (у випадку, якщо суддя брав участь у конкурсі до нового Верховного Суду, й рекомендація на звільнення з посади судді, якщо суддя проходив обов'язкове для всіх чинних суддів кваліфікаційне оцінювання.
Висновки ми передавали Вищій кваліфікаційній комісії суддів України й її члени вже мали долати наше вето на суддю (наш висновок) 11-ма голосами із 16-ти. Якщо на подолання вето не вистачало 11-ти голосів, суддя припиняв участь у конкурсі, наприклад, до Верховного Суду, або й взагалі пакував валізи для виїзду із зали суду назавжди, якщо наш висновок суддя дістав під час проходження обов'язкового для всіх чинних суддів кваліфікаційного оцінювання. До слова, судді знаменитого ОАСКу на це кваліфоцінювання не прийшли – масово "захворіли".
Члени минулого складу ВККСУ (окрім Андрія Козлова) на наші висновки здебільшого плювали, але восени 2019 року їх з ганьбою розігнали як таких, що не впоралися із покладеною на них задачею очистити судову систему від недоброчесних.
Якби суддя Олена Танасевич випала б на мене і це відбулося після виходу сюжету журналіста "Слідство. Інфо" Дмитра Реплянчука "Зірвана вечірка" про її гулянку у філії академії Ківалова з підозрюваним у скоєнні злочину суддею, головою ОАСК Павлом Вовком, та відмови спілкуватися із журналістом-розслідувачем і "одкровеннями", які вона наговорила у розмові із Андрієм Боровиком, очільником Трансперенсі Інтернешнл України одразу після виходу розслідування, я б склала висновок про НЕВІДПОВІДНІСТЬ СУДДІ ТАНАСЕВИЧ КРИТЕРІЯМ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ТА ДОБРОЧЕСНОСТІ.
Чому? Тому що Олена Танасевич, на мій погляд, порушила ІНДИКАТОРИ ВИЗНАЧЕННЯ НЕВІДПОВІДНОСТІ СУДДІВ (КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СУДДІ) КРИТЕРІЯМ ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ – за цими індикаторами ГРД відбраковували недоброчесних правників із суддівської професії.
Ці Індикатори були написані в Громадські раді доброчесності на основі двох документів:
Кодексу суддівської етики – це правила, які українські судді самі написали і зобов'язалися дотримуватися;
Бангалорських принципів поведінки судді - це правила, які писали судді усього світу під егідою ООН.
Дивіться самі, що порушила Олена Танасевич, коли відвідала ківалівську вечірку у компанії із підозрюваним:
Бангалорські принципи:
ПРИНЦИП НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
1.6. Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.
Отже, суспільна довіра до Вищого антикорупційного суду похитнулася, а не укріпилася після того, як голова цього суду погуляла у Ківалова з підозрюваним Вовком.
ПРИНЦИП ОБ'ЄКТИВНІСТЬ
2.2. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі дооб'єктивності суддів та судових органів.
Судіть самі: справа підозрюваного судді Вовка якраз в Антикорупційному суді – там розглядають варіанти приведення Вовка до цього суду, а голова суду з цим Вовком святкує Новий рік. Як святкує, вона розповіла Андрію Боровику: "Я побажала добра, здоров'я на наступний рік усім присутнім" – присутній був суддя Вовк і, за деякими даними, голова Конституційного суду Тупицький, нагадаю КСУ визнав неконституційними статтю "незаконне збагачення" та скасував кримінальну відповідальність за завідомо недостовірне декларування. І саме зараз судді Антикорупційного суду після тривалого часу роботи над цими справами, їх закривають.
ПРИНЦИП ДОТРИМАННЯ ЕТИЧНИХ НОРМ
Демонстрація дотримання етичних норм – невіддільна частина/ознака діяльності суддів.
4.2. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов'язок прийняти ряд обмежень, і, попри те, що пересічному громадянину ці обов'язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче.
Танасевич категорично відмовляється виконувати цю норму, бо на прохання Андрія Боровика показати лист, який нібито надійшов на її приватну електронну пошту і в якому її нібито запросили до ківалівського вишу на робочу зустріч із студентським самоврядуванням, і нібито саме тому суддя там опинилася, а не цілеспрямовано приїхала вже на саму гулянку, вона каже таке: "Я маю відкрити свою електронну пошту, маю документувати, якщо не протоколювати все своє життя, я не впевнена, що це правильно"
Але це правильно! – так в ефірі Українського радіо у програмі "Коло доброчесності" відреагувала на цю аудіоцитату вже екс-високопосадовиця, тепер віце-президентка з публічної політики й урядування:
"Людина, яка обіймає публічну посаду, від голови ОТГ до Президента України, вона не має приватного життя, коли ти йдеш на посаду, то все твоє приватне життя має бути таким, яке не загрожує інтересам і статусу твоєї посади й інтересам тієї професії, яку ти представляєш.
Коли йдеться про обмеження приватності для посадовців, політики часто кажуть: це такий український велосипед хтось вигадує. Але, готуючи викладацький матеріал для своїх студентів, вже після політичної посади, я сама була подивована, бо, виявляється, усі антикорупційні норми придумав ще Цицерон! І він виписав їх, як заповіді:
Нехай не беруть подарунків, перебуваючи у владі, нехай поводятья стримано, нехай ведуть належний спосіб життя. Тобто, спосіб життя, відколи є політика, вимагає від посадовців такого способу життя, який буде мати довіру до того, що цей посадовець діє в інтересах людей, у на користь себе."
Продовжуємо перелічувати, що ще порушила Танасевич:
КОДЕКС СУДДІВСЬКОЇ ЕТИКИ (творіння українських суддів)
Стаття 17
Суддя має право брати участь у громадській діяльності, публічних заходах, якщо вони не завдають шкоди його статусу, авторитету суду і не можуть вплинути на здійснення правосуддя, проте повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.
Знову ж таки, Голова Антикорупційного суду погуляла на вечірці із підозрюваним, чия справа якраз в очолюваному нею суді – це, як на мене, завдає сильної шкоди Антикорупційному суду. Як тепер бути впевненим в незалежності голови суду від Павла Вовка, який, судячи із записів, зроблених детективами НАБУ в його кабінеті, поставив в залежність від себе кілька органів державної влади.
ІНДИКАТОРИ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Критерій 4: Дотримання етичних норм
Індикатори, що вказують на невідповідність критерію:
4.1. Суддя (кандидат на посаду судді) допускав порушення правил етики у професійній діяльності чи в особистому житті, наприклад, ображав учасників процесу, інших осіб чи здійснював невиправданий тиск на них, порушував права журналістів, допускав неетичне спілкування з ними.
Автор розслідування "Зірвана вечірка" Дмитро Реплянчук зателефонував Олені Танасевич, вона відмовилася з ним спілкуватися, мовляв, дзвінок з невідомого їй номеру, порадила звернутися до пресслужба. Дмитро звернувся, але замість дати й місця зустрічі для запису інтерв'ю, пресслужба оприлюднила абсолютно дикий допис на офіційній сторінці суду у соцмережі, де журналістів звинувачено у поширеннях домислів. Як ви гадаєте, могла пресслужба Антикорупційного суду оприлюднити цей допис без вказівки Олени Танасевич? Наступного дня після появи цього допису Олена Танасевич сама в розмові з Андрієм Боровиком підтвердила, що таки була на тій вечірці. До слова, дотепер ані інтерв'ю, ані вибачень за слова пресслужба про "домисли" Дмитро Реплянчук не отримав.
Цікава реакція суддівської гілки влади: щось не чутно від органів, що презентують суддівську спільноту, ніяких зауважень до поведінки голови Антикорупційного суду. Я намагался залучити до розмови на Українському радіо про межі прийнятності такої поведінки голови ВАКС представників Асоціації розвитку суддівського самоврядування, відповідь така: це не наше питання, звертайтеся до Ради суддів України і до самого ВАКС, хоча в статуті цієї Асоціації прямо сказано: Асоціація сприяє зміцненню авторитету суддівської гілки влади. Завіса.
P.S. Олена Танасевич протягом тижня після скандалу таки встигла провести лекцію для ківалівської академії. Це геть не те, чого суспільство очікувало від голови Вищого антикорупційного суду.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
