Прозорі закупівлі для Армії наблизять нас до НАТО

Усі ми читаємо і дивимось новини, де нас щодня лякають тривожними повідомленнями про можливий повномасштабний напад Росії.

І виникає логічне запитання – чи Україна готова протидіяти агресору?

У наших людях я впевнений. Наші воїни мають високу мотивацію. У цьому я переконався, коли обʼїздив минулого тижня із волонтерською допомогою 11 підрозділів на передовій. Наші воїни готові бити агресора.

А от чи готова до протидії наша оборонка? З цим є певні проблеми.

Минулого тижня я мав честь модерувати дискусію на цю тему. Обговорювали цьогорічні результати України відповідно до глобального Індексу доброчесності в оборонному врядуванні (GDI). Готує цей індекс програма Оборона та Безпека міжнародної організації з боротьби з корупцією Transparency International.

На превеликий жаль, Україна потрапила до групи країн з оцінкою "D", що вказує на наявність високих ризиків корупції – ми отримали 41 бал зі 100. Це така "шкала вимірювання", наскільки сектор оборони різних країн стійкий до корупції, чи існує достатньо запобіжників, щоб її уникати.

У Нової Зеландії 85 балів – це найнижчий рівень корупційних ризиків.

А Україна знаходиться в групі з такими країнами як Ботсвана, Албанія, Сербія, Угорщина. Гірша ситуація тільки у Росії – вони взагалі мають 36 балів. Але це і добре для нас.

Чому у нас така погана оцінка? Самі винні. Це і недостатньо ефективна робота антикорупційних органів, і лобізм, і засекречені оборонні закупівлі. Країни оцінюють за пʼятьма сферами ризиків у секторі оборони: політичний, закупівельний, кадровий, фінансовий, ризик для військових операцій.

І всюди у нас поки все не дуже добре. І тому у волонтерів досі є робота.

На цьому заході ми також поділилися дослідженням, яке провели профільні організації НАКО, СтейтВотч та Проєкт реформи оборонних закупівель. Ми опитали 40 волонтерських ініціатив різного калібру про те, чим вони забезпечували підопічні підрозділи у 2021 році.

Це автомобільний парк, джипи, машини медичної евакуації. Хоча це мала б робити держава через Державні оборонні закупівлі.

Це дрони – квадрокоптери та БПЛА. Наприклад, я за зібрані від небайдужих українців кошти, вже придбав близько 100 "квадриків". Але потреба в них постійна. Росіяни навчились з ними боротися, і якщо раніше в підрозділі дрон міг прожити декілька місяців, то зараз тривалість його життя скоротилась до декількох тижнів.

Вони постійно потрібні. І придбати 1000 дронів – для волонтерів ці суми непідйомні. А от для Державних оборонних закупівель – реальні. Але ми не знаємо в яких кількостях і за яку ціну це все закуповується. Бо секретно все.

При цьому, як зазначив на заході Мартін Моллой, спеціальний радник з питань оборони Великої Британії, у них частина засекреченого бюджету стосується в основному ядерних розробок, і складає не більше 10% від усіх оборонних закупівель.

Ще частина, яка стосується сил спеціальних операцій теж, як правило, секретна. Решта всього, що забезпечує життєдіяльність збройних сил – одяг, їжа, пальне – відкрите. Вони регулярно звітують парламенту.

В Україні, як зазначили експерти на обговоренні, ця цифра – 92%. Засекречене майже все.

Як правильно відзначив на круглому столі керівник Проєкту реформи оборонних закупівель Артур Переверзєв, мотив приховувати воєнний потенціал є у країни-агресора. А ми захищаємось. Зараз стратегія України полягає у демонстрації росіянам того, що будь яка атака на нас дорого їм коштуватиме. І з огляду на це, нам вигідно демонструвати нашу міць та потенціал. Мовляв, дивіться чим вас бити будемо, буде дуже боляче.

До того ж, дуже часто нову техніку ми передаємо гучно та публічно, Президент урочисто її презентує. Тобто це не секрет. А засекреченою залишається лише ціна цієї техніки.

Це все не нова проблема – і виникла вона не вчора. Про це вже дуже довгий час говорять, ба навіть кричать, і експерти в галузі оборонки, і ГОшки, і волонтери, і наші західні партнери натякають.

Команда попереднього Міністра оборони Тарана залишалась глухою до наших слів. Коли ми питали про зірване оборонне замовлення, про реформу, про електронний реєстр учасників закупівель.

Замість того, щоб зміцнювати оборону, вони писали "спростування фейків".

Особливо мене повеселив один матеріал, де вони писали, що "різко переключившись з традиційно розважально-гуморного контенту своїх виступів, артист у своєму черговому ютуб-зверненні вирішив поринути в поточні справи...Міністерства оборони України". Ну і там далі по тексту вони постійно називають мене або артистом, або шоуменом, або телеведучим.

Не думаю, що у Міноборони не знають про те, що я з 2014 року займаюсь волонтерством. І передав на фронт у підрозділи допомоги від українців на понад 50 мільйонів гривень. І на власні очі бачу, що є, чого немає, і як все працює в окопі.

Але мені зрозуміло, з якою метою вони так написали. Не зрозуміло лише для чого. Чому замість того, щоб дослухатись до толкових порад від міжнародних організацій та українських експертів, у Міноборони "закидувати шапками" кожного, хто вкаже на недоліки і запропонує рішення.

Сподвіваюсь, що команда нового міністра оборони буде більш ефективною і відкритою для реформ.

Що можна зробити вже, щоб знизити корупційні ризики в оборонці?

Щодо політичих ризиків, таких як лобізм та недолугість антикорупційних органів – тут питання просте. Вони мають безперешкодно працювати. Якщо у нас голову САП не можуть от уже який місяць вибрати через саботаж представників президента, то про що можна говорити?

А щоб знизити корупційні ризики під час закупівель, Міноборони має ефективно застосовувати процедури нового закону під час закупівель.

Має бути створена центральна закупівельна організація, має запрацювати електронний реєстр учасників відбору та виконавців контрактів.

Секретність в оборонних закупівлях має бути знижена. Це питання зараз більше до парламентарів. Потрібно прийняти новий закон про державну таємницю і розробити відповідні нормативно-правові акти.

Більше прозорості – менше корупції. Це стандарти НАТО. До яких всі ми прагнемо, чи не так?

Зробимо хоча б це – значною мірою наблизимось до НАТО. І матимемо сильніші та ефективніші Збройні сили.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.