Спортивно-міністерське загострення
Не знаю, чим це викликано, наближенням весни, або чимось ще, але в кінці лютого тема розвитку спорту в Україні опинилася в центрі уваги керівництва країни.
Спочатку президент Віктор Янукович заявив про те, що вирішив відокремити від Міністерства освіти, науки, молоді та спорту молодіжно-спортивну частину, щоб створити нове міністерство.
Потім глава поки ще неподіленого відомства Дмитро Табачник несподівано оголосив про намір ввести обов'язкові уроки плавання в школах.
Далі – більше. На розширеному засіданні Кабміну 27 лютого президент насварив Табачника за руйнування системи дитячих спортивних шкіл, а також висунув ряд ініціатив в області дитячого спорту.
У рамках програми "Діти – майбутнє України" Янукович дав доручення в 2013-2015 рр.:
1. Модернізувати 28500 спортивних майданчиків при школах з акцентом на розвиток баскетболу.
2. У процесі підготовки до фінальної частини Євро-2015 з баскетболу, матчі якої відбудуться в Україні, організувати Національний турнір шкільних команд. Очікується, що в ньому візьмуть участь 10 тис. команд і 1 млн. дітей.
З цього приводу вже з'явилися жарти, мовляв, краще відразу розвивати водне поло: вдасться реалізувати і пропозицію Табачника, і ініціативи Януковича.
І, нарешті, сьогодні Янукович таки створив Міністерство молоді та спорту, призначивши главою відомства Равіля Сафіулліна.
До мене неодноразово зверталися журналісти з проханням прокоментувати зазначені заяви. Відзначу основне.
Слова сказані дуже правильні. Виділення окремого відомства для спорту – це плюс. Обов'язкові уроки плавання в школах – чудова ініціатива. А ідея відремонтувати всі шкільні майданчики – взагалі вище всяких похвал. Я сам неодноразово організовував акції, щоб привернути увагу до стану інфраструктури для занять фізкультурою і масовим спортом.
Але красиві декларації влади про розвиток спорту, на жаль, поки що не підкріплюються справами. Я вже писав і ще раз повторю. Влада не виконує ті обіцянки, які давала протягом останніх трьох років, натомість продукує нові.
Не виконується розпорядження президента (підписане у вересні 2010 р.) про будівництво щорічно 15 басейнів, 15 льодових арен і 500 багатофункціональних спортивних майданчиків.
Цікаво, як влада збирається модернізувати 14250 майданчиків на рік (!), Якщо раніше вона не знайшла в собі сил створити 3,5% від цього числа?
Досі не прийнята Загальнодержавна програма розвитку фізичного виховання і спорту. Її концепція була затверджена урядом ще у серпні 2011 р. На підставі чого в тому ж 2011 р. був розроблений проект закону, який з досі знаходиться на "громадському обговоренні". Спочатку програма була розрахована на 2012-2016 рр. Але 2012 р. вже минув, а законопроект не схвалений урядом і не внесений до парламенту.
Якщо говорити про більш локальні документи, то рік тому, в лютому 2012 р. президент Янукович підписав Указ з приводу підготовки до проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з баскетболу. Серед іншого, було доручено розробити і прийняти державну цільову програму розвитку баскетболу. До травня 2012 МОНмолодьспорт розробив проект концепції цієї програми, яка так і не була затверджена.
Не зрозуміло: після поділу відомств, хто буде і чи буде хтось втілювати ідею про уроки плавання в школах?
Одним словом, заяв, проектів, різних паперів достатньо – а конкретні справи за ними не слідують.
Я дуже сподіваюся, що цього разу будуть хоч якісь реальні кроки, і що нове міністерство зможе більш ефективно лобіювати розвиток спорту. Бо, чесно кажучи, набридло поповнювати список невиконаних обіцянок чиновників.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.