Справа на 34 мільярди
"Обіцяного три роки чекають". Схоже, саме за такою схемою вирішив діяти уряд в сфері розвитку фізкультури та масового спорту.
Вчора, 6 лютого Кабмін схвалив проект закону, у разі прийняття якого Верховною Радою в Україні нарешті з'явиться Загальнодержавна програма розвитку фізичної культури і спорту на п'ять років.
Я неодноразово – і через ЗМІ, і в листах до різних інстанцій – звертав увагу на те, що дана програма, яка давно необхідна, з незрозумілих причин не приймається. Схоже, вдалося достукатися, і процес зрушився з мертвої точки. Але до його закінчення ще дуже далеко!
Нагадаю, доручення президента розробити держпрограму, яка б системно вирішувала питання розвитку фізкультури і спорту в Україні, було дано ще у вересні 2010 р.
Цілий рік знадобився чиновникам, щоб розробити і затвердити в серпні 2011 р. концепцію – тобто, загальні рамки даної програми. Тоді передбачалося, що МОНмолодьспорт за три місяці розробить відповідний законопроект, де будуть відображені конкретні заходи та їх фінансування, Кабмін його схвалить, Рада прийме і... Тому програма була розрахована на 2012-2016 рр.
До грудня 2011 р. законопроект був розроблений, але про нього немов забули. Не знаю, що послужило поштовхом – відродження міністерства спорту або щось ще – але із запізненням на рік і три місяці Кабмін таки схвалив цей документ. Однак оскільки 2012 вже минув, то назву програми скорегували – відтепер йдеться про розвиток фізкультури і спорту в 2013 – 2017 рр.
Тепер уряд має внести законопроект до парламенту. Враховуючи нинішню обстановку у Верховній Раді, в найкращому випадку витрати на програму будуть закладені в бюджет на 2014 р. Тобто, назву програми знову скорегують – будемо розвивати спорт в 2014-2018 рр.
Чому цей документ важливий? У ньому закладено багато дійсно правильних речей. Вони стосуються створення можливостей для занять фізкультурою за місцем проживання, розвитку дитячого, дитячо-юнацького та резервного спорту, а також підтримки спорту вищих досягнень.
У концепції документу був відображений ряд проблем, які необхідно вирішити. Наприклад, у порівнянні з 2007 р. на 45% зменшилася кількість інструкторів-методистів з фізичної культури, особливо – у сільській місцевості. На 110 тис. зменшилося число дітей, зайнятих у спортивних школах. Досить наочно описана ситуація з погіршенням здоров'я громадян.
На вирішення зазначених проблем у рамках програми планується виділити 33,9 млрд. грн. В тому числі – понад 15,5 млрд. з державного бюджету, 16,8 млрд. з місцевих бюджетів, 870 млн. з інших джерел.
Поки все це – цифри на папері і наміри. Повторюся, законопроект ще мають проголосувати депутати і закласти гроші в бюджет. А після цього важливо організувати громадський контроль над витрачанням коштів. Інакше вийде як з Євро – 2012, коли за найскромнішими підрахунками третина з 80 млрд., виділених на підготовку до чемпіонату з держбюджету, пішла невідомо куди.
Я закликаю народних депутатів, які не на словах, а на ділі готові підтримувати фізкультуру і спорт, відстежувати ситуацію з держпрограмою. Ця справа по-справжньому державної ваги, оскільки прямо стосується здоров'я людей. Краще розвивати спорт, ніж працювати на аптеки.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
