16 квітня 2010, 13:07

Чи зможе Україна дозволити собі нейтралітет витрачаючи на оборону одного свого громадянина 25 доларів?

Днями мене запросили взяти участь в подіумній дискусії на тему "Скільки коштуватиме Україні нейтралітет?" в Інституті світової політики. Організатори заходу запросили колишніх міністрів закордонних справ Анатолія Зленка, Геннадія Удовенка та Володимира Огризка, а також мене спробувати визначити ціну нейтралітету чи, так би мовити, ціну згортання нашої інтеграції в НАТО, яку так активно проштовхує нинішня влада.

Будучи послідовним прихильником євроатлантичної інтеграції, я неодноразово наводив геополітичні та військово-політичні аргументи щодо переваг членства України в Альянсі. Цього разу, я поставив собі запитання, а яка фінансово-економічна вигода Україні від позаблоковості? І, головне – чи зможе Україна дозволити собі цю позаблоковість? Тут мою особливу увагу привернув такий показник як відсоток ВВП, що витрачається на оборону, який наведений у World Factbook на сайті американського ЦРУ. На основі цих відсотків і показників ВВП Світового банку (World Development Indicators) мною були розраховані реальні абсолютні величини витрат, які країни витрачають на власну оборону. Поділивши отримані показники на кількість населення у цих країнах – я побачив суму витрат держави на оборону, з розрахунку на одного свого громадянина.

Далі отримані цифри позбавили мене потреби багато говорити про кошт нейтралітету. Розрахунки по вибірці з 55 країн, як членів НАТО так і країн, що не належать до цього або інших військово-політичних блоків, продемонстрували, що нейтральна Швеція витрачає 608 доларів США в рік на одного громадянина, що у 4,5 рази більше, ніж Польща (136 дол. США на душу населення), яка є членом НАТО і близька за своїм потенціалом, географією та населенням до України. А от цифра по нейтральній Фінляндії виявилась ще більшою – 745 дол. США, що в 5,5 разів більше, ніж в Польщі. Яким тоді чином, наша держава, яка витрачає щорічно 25,6 дол. США на оборону одного українця, може гарантувати безпеку, перебуваючи у дуже вразливих геополітичних умовах і не маючи жодних реальних гарантій безпеки? Виникає запитання, яким коштом нинішня влада, яка просуває позаблоковість, збирається захищати своїх громадян у разі небезпеки? Якщо не шляхом зміцнення оборони, тоді яким політичним коштом? Цифри в даному разі є більш промовистими аніж більшість політичних гасел.

Скачати детальну таблицю витрат вибірки з 55-ти держав на оборону можна тут.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Сучасні уроки Волинської трагедії

Цьогоріч річниця Волинської трагедії позначилася низкою нових нюансів в українсько-польських взаєминах. По-перше, поверненням до антиукраїнської риторики в рішеннях польських політиків і парламентарів...

Щодо об'єднання НРУ та УНП

Вважаю за доцільне висловити своє бачення щодо подій, які відбулися у Народному Русі України у зв'язку з проведенням 19 травня цього року з'їзду НРУ...

Щодо професіоналізму в роботі

Сьогодні з легкої руки одного з журналістів у ЗМІ поширено інформацію, яка вводить в оману суспільство. Так, повідомляється, що затверджено "делегацію ВР в Європарламенті" (!?), ""про створення комітету парламентського співробітництва з Європарламентом"...

Вибіркове "пакращення" або "сіла єсть – ума нє надо"

"Пакращення" у нашій країні невідворотньо наступає і захоплює все більше сфер державної діяльності. Цей невблаганний процес досяг критичного рівня після того, як сягнув святая святих кожної держави – зовнішньої політики та національної безпеки...

Хто ж руйнує європейську інтеграцію?

Курс на європейську інтеграцію сформувався практично напочатку 1990-х років. З того часу він залишався практично незмінним. Мінялися лише влада і еліти...

Саміт Україна-ЄС: читайте між рядків або переклад з дипломатичної мови

Саміт Україна-ЄС став надбанням історії. Спільна заява, виступи учасників і коментарі знову дають підстави говорити про дві відмінні оцінки Саміту з боку двох сторін...