Законопроект N6601 – ще один ''полум'яний привіт'' демократії
З нетерпінням чекав моменту, коли зможу ознайомитись із текстом законопроекту Партії регіонів "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", який так довго "ховався під сукном". Плітки у ЗМІ та в кулуарах Верховної Ради щодо його змісту, які передували вчорашньому внесенню цього документа у парламент, дійсно викликали чимало запитань. До того ж, було очевидно, що президентська сила прагне повсюдно узурпувати владу на місцях. Прочитавши законопроект N6601 мушу констатувати, що переважна більшість чуток виявилась правдою.
В чому ж його суть?
По-перше, пропонується повернути змішану (мажоритарно-пропорційну) систему виборів депутатів ВР АРК, обласних, районних, міських, районних у містах рад. Невже Україна має знову наступати на ті самі граблі? Хіба забуті часи, коли за часів Кучми відповідна система фактично нівелювала сутність місцевого самоврядування, сформувавши корумповане владне ядро. Більшість депутатів на місцях замість вирішення проблем громад займались своїми бізнес-справами, ставши фактично гвинтиком президентської вертикалі. В той же час, переважна більшість місцевих партійних інституцій були аморфними утвореннями, які займалися не впровадженням своєї передвиборчої програми, а слідували політичному маятнику.
Місцева влада в Україні була сформована за пропорційною системою лише один-єдиний раз – в 2006 році. Мушу погодитись з тим, що цього разу все вийшло не так гладко, бо якість списків кандидатів була, м'яко кажучи, низькою. Це відкрило двері в місцеві ради для частини людей, які не є патріотами-професіоналами, а їхня головна мета – не допомога громаді, а власна нажива. Втім, якщо перший млинець виявився грудкою, то подальше використання пропорційної системи, без сумніву, в перспективі матиме феноменальний результат дієвості місцевого самоврядування. Партіям в подальшому не вигідно буде включати в списки ненадійних людей, які не здатні принести користь громаді. Тому створення ефективного механізму відбору кандидатів – це лише справа часу.
Очевидно, розбудова місцевого самоврядування не входить у плани Партії регіонів. Тільки так можна пояснити їхнє бажання повернути змішану виборчу систему на місцях. Задумка Партії регіонів дуже проста – частину депутатів провести за партійними списками, а іншу частину "доукомплектувати" за рахунок мажоритарки із застосуванням сумнозвісного адмінресурсу і у такий спосіб сформувати свою слухняну "більшість".
По-друге, даний законопроект не передбачає утворення блоків політичних партій для участі у місцевих виборах. Знову законодавчі норми прописуються під окремих гравців на політичній шахівниці. Цікаво, як на це відреагує коаліціант В.Литвин, чий однойменний блок збирається брати участь у виборах? Відповідні зміни за теперішньої політичної ситуації створюють додаткові фактори для узурпації влади однією силою – Партією регіонів. Разом з тим, ці пропозиції явно направлені на дестабілізацію ситуації в опозиційному таборі. Імовірно, влада вважає, що демократичні сили не зможуть домовитись про координацію своїх дій. Однак януковичі-азарови кардинально помиляються. Маю надію, що гіркий досвід президентських виборів нарешті засвоєний і опозиція знайде шляхи взаємодії під час виборів місцевих.
По-третє, хотів би звернути увагу на статтю 43 цього законопроекту "Грошова застава". Зокрема, автори законопроекту хочуть зобов'язати вносити кошти на спеціальний рахунок ТВК за кожного кандидата в депутати чи на посаду сільського, селищного, міського голови, як це відбувається на президентських виборах. У разі, якщо загальнонаціональна політична партія висуватиме кандидатів по всій території України, то сумарна грошова застава буде нараховувати мільйони гривень! Цікаво, скільки політичних сил, які фінансуються з внесків простих громадян, зможуть витримати цей фінансовий тягар? Хоча, якщо фінансування йде, зокрема, за рахунок системних відкатів з державного бюджету, або ж якщо партія нараховує у своїх лавах численну кількість олігархів зі статками сумнівного походження, то чому б не встановити такий грошовий "бар'єр"?
По-четверте, схоже на те, що Партія регіонів вирішила перенести свій досвід із "тушками" на місцеві ради. Запропоновані зміни до Закону "Про статус депутатів місцевих рад" позбавляють партії можливості відкликати депутатів, які були обрані за списками відповідної політичної сили. Це означає, що людина, яка "пролізла" в раду у списках тієї чи іншої партії, а в подальшому своїми діями фактично зрадила виборців, які голосували за відповідну політичну силу, і надалі буде депутатом районної, міської, обласної ради без жодних наслідків для себе!? Тобто регіонали лишають для себе чергову шпарину для підкупу частини депутатського корпусу, що створює передумови для подальшої тотальної зради обранцями людей.
Не маю сумніву, що коаліція "тушок" слухняно натисне на зелені кнопки під час голосування за законопроект N6601, навіть не проаналізувавши його. Але мусимо усвідомити, що прийняття цього нормативно-правового акту несе реальну загрозу як місцевому самоврядуванню, так і державі загалом. Втім, які б "драконівські" правила не запровадила Партія регіонів, без підтримки виборців вона не зможе захопити всю повноту влади в Україні. То ж сьогодні народ повинен відкласти в довгу і темну шухляду політичну апатію, і проявити свою громадянську позицію.
Р.S. До речі, є небезпідставні побоювання, що цей законопроект буде розглядатися і прийматися остаточно тільки восени. Тобто, для себе Партія регіонів правила гри знатиме наперед, а опоненти нехай дізнаються прямо "на марші". Ще один "полум'яний привіт" демократії...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
