Питання до влади, або ціна азарівських порад
До виборів залишається два дні. Особливо сьогодні пригадується рекомендація одного з лідерів нинішньої провладної команди – Прем'єр-міністра Миколи Азарова, яку він дав нам – опозиційним силам. Мовляв, є проблеми з реєстрацією кандидатів і проведенням виборів у місцеві органи влади – вирішуйте їх у судовому порядку. Очевидно, що кожна політична партія, маючи негаразди, так і робила для захисту своїх прав в адміністративних судах. Тож ці "настанови" теперішнього очільника уряду є тільки зайвими.
Тепер виникає запитання, а що далі? Політична сила, або кандидат від неї, вигравши окружний адміністративний суд чи апеляційну інстанцію має очікувати, що порушення законодавства щодо них має бути виправлене. Зрештою, "хтось" дуже хоче переконати громадян і міжнародну громадськість, що Україна – правова держава. Втім, що ж відбувається на ділі? ТВК, які, як ми пам'ятаємо, сформовані в більшості партією влади, або ігнорують рішення суду, або виконують його викривлено.
Як приклад, ситуація в Броварах Київської області. Броварська міська організація НРУ та кандидат від Руху на міського голову Броварів Олександра Ярошенко подавали 49 кандидатур в члени дільничних виборчкомів, які згідно закону мали бути зареєстровані Броварською міською виборчою комісією. ТВК не врахувала жодної кандидатури, що й стало приводом для судового позову. В подальшому Київський апеляційний адміністративний суд визнав відповідну постанову виборчої комісії неправомірною і зобов'язав БМВК вирішити питання щодо включення до складу ДВК кандидатів від Броварського Руху. Але чи була здійснена реєстрація 49 кандидатів в члени ДВК від НРУ? Якщо це було б так, мені тоді не довелося б писати про цей випадок у блозі. Виявляється, БМВК по-своєму читає постанови суду, що вилилося у реєстрацію лише 6 (!) кандидатів в ДВК від О.Ярошенко і жодної від БМО НРУ! Це є ніщо інше, як злісне невиконання Броварським міськвиборчкомом постанови КААС. Щодо цієї ситуації я вже звернувся із депутатським зверненням до Генпрокурора Олександра Медведька із вимогою відреагувати на це свавілля. Поки що реакції жодної, хоча ситуація очевидна.
Ще більш драматична історія розгортається в Одесі, про яку я вже писав тут раніше. По-Шекспірівськи вирішується питання "Бути, чи не бути Одеському Руху на виборах в Одесі?". Попри рішення Одеського апеляційного адміністративного суду, який зобов'язав зареєструвати Одеську міську організацію НРУ на виборах, а також подальшої постанови Одеської міської виборчої комісії про реєстрацію ОМО НРУ від 15 жовтня 2010 року, в списках усіх дільничних виборчих комісій НРУ просто-напросто відсутній. Причому не тільки в списках, а і в інформаційних матеріалах для виборців щодо тієї чи іншої партії/кандидата. Це вже просто якась трагікомедія. У зв'язку з такими діями, переконаний, Одеська міська виборча комісія має бути розпущена. До речі, Надія Яшан, голова ОМО НРУ, сьогодні подає скаргу в ЦВК де викладе весь ланцюг їхніх неправомірних дій щодо міської організації Руху, і на основі цього вимагатиме припинити повноваження усього складу Одеської міської виборчої комісії Одеської області.
Хочу спитати Миколу Азарова, що він ще порадить робити в цій ситуації, коли судові рішення нашим тервиборчкомам, вибачте на слові, "по барабану"?
Що робити, якщо влада не тільки не здатна забезпечити прозорий виборчий процес, а й всіляко сприяє фальсифікаціям?
Відповіді на ці питання, зрозуміло, ми не отримаємо. Як і не отримаємо чесних виборів до місцевих рад. Ця влада просто не здатна їх провести.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
