Митний cоюз або назад до відновлення ''Російської імперії''

Завтра в Україну прибуває Прем'єр-міністр Росії В.Путін. Не важко здогадатись, з якою метою. Як свідчать сигнали з Білокам'яної, в тому числі і від самого ВВП, йтиметься про чергову спробу вчинення тиску на керівництво України з метою відмовитись від планів укладення Угоди про асоціацію з ЄС, включно з утворенням зони вільної торгівлі (ЗВТ) і приєднатися до Митного союзу (МС) з Росією, Білоруссю і Казахстаном.

Йдеться про геополітику: не допустити входження України до об'єднаної Європи – з одного боку і забезпечити політичне і економічне домінування Росії над Україною – з іншого.



Звісно, що українцям будуть в обмін обіцяти "золоті гори" у вигляді "знижки" ціни на газ. Це ми вже з вами проходили, коли укладались рік тому Харківські угоди. Нагадаю, що обіцяна "знижка" вилилась у підвищення на 50% тарифів на газ для мільйонів українців з серпня минулого року. Чекайте наступного підвищення цього місяця. При цьому ціни на газ для великого бізнесу, що "кришується" партією влади, залишились незмінними. Перефразуючи відомий вислів: "народу – додатковий тягар, олігархам – додаткові прибутки", щоб більшилась когорта українських мільярдерів і зростала прірва між ними і народом.

Варто нагадати, що Митний союз є значно жорсткішою формою інтеграції, аніж, наприклад, ЗВТ. З ЄС Україна веде з 2008 року переговори щодо створення ЗВТ, які мають шанс завершитись підписанням Угоди про Асоціацію вже цього року. А що ж з Росією? Укладені у 1993 році Угода про ЗВТ з РФ та аналогічна Угода в рамках СНД від 1994 року так і не запрацювали через відмову Росії. Україна на всіх етапах виступала за запровадження ЗВТ без вилучень і обмежень. Чи хтось може обрахувати, скільки втратила Україна від відмови Росії запровадити ЗВТ з 1993-94 років?

До чого насправді може призвести приєднання України до Митного союзу:

1. Перегляд відносин Україна-ЄС з боку ЄС та імовірність призупинення переговорів щодо ЗВТ;

2. Вилучення Зони вільної торгівлі з майбутньої угоди з ЄС, оскільки Митний союз є вищою формою економічної інтеграції;

3. Зміна умов приєднання України до СОТ, зрозуміло ж не на користь України;

4. Відбудеться фактична "білорусизація" України, коли центр прийняття економічних рішень буде перенесено з Києва до Москви, адже Росія має у МС 57% голосів при вирішенні питань союзу. Яка в такому разі буде роль України?

Очевидним є той факт, що нинішня влада діє не з позиції національних інтересів, а на догоду сусідній державі – Росії. Якщо проаналізувати діяльність СНД, Центрально-Азіатського співробітництва, Союзу Росії і Білорусії, ЄврАзЕС, то діяльність жодної з них не можна назвати ефективною.

Більше того, з моменту існування організації ЕврАзЕС її учасникам не вдалося домовитися про зниження митних ставок, транспортних зборів і тому подібне. Росія застосовувала і застосовує дискримінаційний режим оподаткування ПДВ експорту газу, нафти й газового конденсату щодо країн-учасниць ЄврАзЕС. Саме з ініціативи російських виробників неодноразово порушувалися антидемпінгові розслідування, в тому числі і щодо Казахстану, який є членом ЄврАзЕС.

Попереднім керівникам Української держави за 20 років Незалежності вдавалося встояти перед "дружніми обіймами" Кремля. Чи вистачить сили волі і державницького мислення у нинішньої влади?

Якщо не вистачить, то потрібно забути про європейську перспективу для України, адже Митний союз означає неможливість подальшої інтеграції України до ЄС. Але це півбіди! Головна проблема в тому, що Україна втрачатиме ознаки незалежності й поступово ставатиме частиною "Російської імперії", відновлення якої, як відомо, без України неможливо.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.